Неврологія – це розділ медицини, що вивчає нервову систему: її будову, функції, норму та патологію, вплив на інші органи, лікування.
Неврологія тісно пов’язана з багатьма дисциплінами у медицині, наприклад, анатомією, фізіологією, нейрогенетикою, ангіологією, психіатрією.
Також неврологією називають будь-які захворювання нервової системи.
Неврологічні захворювання – одна з найпоширеніших категорій хвороб у світі. Неврологічні недуги можуть розвинутись у будь-якому віці, навіть ще в утробі. А з віком, у міру впливу несприятливих факторів життя та праці, через вікові зміни або внаслідок травми, поширеність цих захворювань лише збільшується.
Симптоми у неврології
Особливість неврологічних станів у тому, що нервами пронизане все людське тіло, відповідно, больовий синдром чи порушення функцій може статися у будь-якому місці. Проте можна перерахувати типові скарги при неврології:
- Запаморочення;
- шум у вухах;
- головний біль;
- загальна слабкість та швидка стомлюваність;
- порушення сну (складності із засинанням, поверхневий та уривчастий сон, безсоння, постійна сонливість);
- втрата апетиту чи неконтрольована обжерливість;
- оніміння кінцівок, голови, обличчя, різних ділянок шкіри;
- судоми;
- болі в шиї, грудній клітці та ребрах, попереку, сідницях;
- тремор різних частин тіла, парези чи паралічі;
- порушення сприйняття (візуальні ефекти типу світлових спалахів, різнокольорових стрічок, переміщення прозорого «опуклого» предмета, що спотворює інші предмети; різні зорові, слухові, тактильні або нюхові галюцинації, ілюзії);
- порушення свідомості (стан оглушеності, втрата свідомості, переднепритомний стан);
- порушення уваги та пам’яті (проблеми короткострокового запам’ятовування, амнезії);
- порушення мови (вимова, розуміння, відтворення);
- підвищена тривожність, нав’язливі думки;
- запальність, дратівливість;
- плаксивість та почуття приреченості;
- апатія, депресія та байдуже до всього ставлення.
Нерідко в неврології реєструють і неспецифічні симптоми: біль у серці, суглобах, порушення роботи шлунково-кишкового тракту (болі в шлунку, нудота і блювання, нервова діарея), напружене та важке дихання, втрата голосу.
Захворювання нервової системи
Існує безліч видів неврології: хвороби центральної чи периферичної нервової системи, окремо хвороби головного чи спинного мозку.
Однак існує складність у визначенні суто неврологічних проблем, і деякі з них перебувають у прикордонних із психіатрією областях. Існують захворювання, які однаково можна лікувати і у лікаря невролога, і у психіатра (наприклад, депресія, епілепсія).
Проте, при будь-яких перерахованих вище симптомах, в першу чергу варто звернутися саме до невролога, в його компетенції:
- вегето-судинна дистонія;
- астенічний синдром;
- мігрень;
- захворювання хребта (остеохондроз, спондилолістез, артроз суглобів хребта, міжхребцеві грижі та протрузії) на ранніх стадіях;
- паралічі (різного генезу);
- порушення кровообігу головного мозку (інсульти, минуща ішемія ГМ);
- синдром хребетної артерії;
- внутрішньочерепна гіпертензія;
- запалення головного або спинного мозку (менінгіти, енцефаліти, мієліти);
- різні енцефалопатії;
- гідроенцефалія;
- пухлини головного чи спинного мозку;
- епілепсія;
- розсіяний склероз;
- хвороба Альцгеймера;
- хвороба Паркінсона та паркінсонізм;
- стареча деменція;
- легкий ступінь розумової відсталості (дебільність);
- аутизм (синдром Аспергера);
- гіперактивність;
- гіперкінез, тремор, нервові тики;
- артралгія та міалгія;
- ішіас (затискання сідничного нерва);
- невритів та невралгій;
- корінковий синдром;
- нейропатії;
- анорексія та булімія;
- депресія;
- істерія;
- синдром хронічної втоми;
- гіперсомнія, нарколепсія;
- неврози, порушення сну та апетиту;
- панічні атаки, фобії;
- психози (різні марення та манії, роздвоєння особистості, деперсоналізація).
Тут наведено далеко не повний перелік неврологічних захворювань, але можна сказати, що більшість відомих людству хвороб так чи інакше пов’язані з неврологією.
Фахівці київської клініки сучасної неврології «Аксімед» рекомендують за будь-яких неприємних відчуттів, у яких не можна точно визначити причину (наприклад, як при переломі кінцівки чи катаракті), і які мають хоча б 2-3 «неврологічні» симптоми, звертатися за консультацією до невролога.
Методи діагностики та лікування в неврології
У неврології існує кілька способів отримання інформації про хворобу:
- Збір анамнезу та реєстрація об’єктивних даних;
- неврологічні випробування на наявність рефлексів;
- апаратні дослідження: комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, ЕЕГ (електроенцефалографія), нейроміографія, рентгенографія, УЗД, доплерографія, ЕКГ;
- лабораторні дослідження: крові, мазків, люмбальної рідини, цитології тканин.
Лікування неврології – це процес зазвичай тривалий, оскільки багато нейрозахворювання схильні до хроніфікації, навіть з тривалими періодами ремісії.
Залежно від стану хворого лікувальні заходи можуть бути:
- Невідкладними (для відновлення життєвих функцій);
- медикаментозними (для підтримки життєвих функцій, у тому числі у стані коми);
- медикаментозними, спрямованими на покращення нервової прохідності, на прискорення відновлення нервових зв’язків, розрідження крові, міорелаксанти, хондропротектори, ноотропи, нейропротектори, седативи та антидепресанти, знеболювальні, специфічні препарати при інфекціях, розсіяному склерозі, онкології;
- оперативне втручання після травм, видалення пухлин, відновлення прохідності кровоносних судин, під час лікування мальформацій;
- фізіотерапія: мануальна терапія, масажі, курси ЛФК, акупунктура, лікування магнітами та ультразвуком;
- реабілітація після інсульту, при хворобі Альцгеймера та розсіяному склерозі, після струсів мозку та травм хребта;
- профілактичні заходи (здоровий спосіб життя, адекватне фізичне навантаження, повноцінне харчування, своєчасний відпочинок, формування особистого простору з мінімальними стресами).
Різні неврологічні захворювання потребують різних умов лікування. Наприклад, ВСД і невралгію можна лікувати в домашніх умовах, порушення мозкового кровообігу вимагає невідкладної госпіталізації в неврологічний центр, а відновлення після травм спинного мозку найкраще проводити в Центрі Реабілітації, спочатку в стаціонарному режимі, і в міру поліпшення стану можна буде перейти в режим «денного стаціонару».