Синдром хребетної артерії (СХА) – це комплекс неврологічних симптомів (головний біль, запаморочення, потемніння в очах тощо), спричинений зниженням мозкового кровообігу у вертебро-базилярному басейні.
Найбільш суттєвим причинно-наслідковим чинником розвитку цих порушень є патологія шийного відділу хребта, що в останні роки має значну поширеність, особливо в осіб молодого віку.
Провідне місце у розвитку даних порушень відводиться дегенеративно-дистрофічним процесам шийного відділу хребетного стовпа (остеохондроз, спондилоартроз, спондилолістез) та аномальним процесам з боку атланту, які порушують кровотік у хребетних артеріях, викликають порушення мозкового кровообігу.
Дані зміни відносяться до групи компресійних звужень хребетних артерій, що виникають під впливом багатьох позасудинних факторів, і об’єднуються терміном синдром хребетної артерії.
Причини розвитку синдрому хребетної артерії
Хребетні артерії (ХА) виходять з підключичних артерій і піднімаються до головного мозку по каналах, утворених шийними хребцями. З одного боку, у цих каналах кров’яні судини захищені від зовнішнього травматичного впливу. З іншого ж, вони укладені «всередині» хребців і не можуть кудись зміститися у разі будь-яких патологічних процесів у цій галузі.
Основними причинно-наслідковими механізмами синдрому хребетної артерії є компресія стовбура артерії, вегетативного сплетення та звуження просвіту судини у зв’язку з рефлекторним спазмом, що сприяють зниженню припливу крові до задніх відділів мозку з подальшою недостатністю мозкового кровообігу.
Виходячи з фізіології здавлювання хребетних артерій виділяють дві групи причин стану:
- спричинені змінами у хребті;
- спровоковані захворюваннями безпосередньо судин.
Найбільш поширеними хворобами, що супроводжуються синдромом хребетної артерії є:
- Остеохондроз;
- спондилолістез (зміщення шийних хребців);
- спондильоз та анкілоз (розростання кісткової тканини аж до повного зрощування хребців);
- грижа та протрузія міжхребцевих дисків у шийному відділі;
- аномалії розвитку кістково-м’язової системи, що зачіпають шийний відділ хребта (особливо 1-й або 2-й хребець);
- артроз міжхребцевих суглобів;
- травми шиї;
- аномалії розвитку судин або їх нетипове розташування;
- мальформації та аневризми;
- атеросклероз;
- спазми судин або м’язів шиї;
- здавлювання рубцевою тканиною або пухлиною.
Ознаки синдрому хребетної артерії
Клінічні стадії СПА.
- Дистонічна (функціональна);
- Ішемічна (органічна).
Функціональна стадія синдрому хребетної артерії характеризується трьома групами симптомів:
- головний біль із супутніми вегетативними порушеннями,
- запаморочення,
- зорові розлади.
Головний біль пульсуючий або ниючий, пекучий, постійний і приступообразний, що посилюється, особливо при рухах головою, при її тривалому вимушеному положенні, поширюється від потилиці вперед до лоба.
Запаморочення можуть виявлятися у формі нападів (відчуття нестійкості, похитування) або турбувати постійно. Вони можуть поєднуватись з порушеннями слуху.
Зорові порушення обмежуються таким: потемніння в очах, відчуття піску, іскор та інші прояви, легкі зміни тонусу судин очного дна.
В умовах тривалих та інтенсивних судинних спазмів можливий розвиток вогнищ стійкої ішемії – органічної стадії синдрому хребетної артерії.
Органічна стадія хребетної артерії проявляється тимчасовими та стійкими порушеннями мозкового кровообігу.
Минущі порушення кровообігу у вертебробазилярній системі виявляються як запаморочення, порушень координації рухів, нудоти, блювання, артикуляційних порушень. Існують і інші форми минущої ішемії мозку, характерних для вертеброгенних уражень хребетних артерій. Як правило, вони виникають у момент повороту чи нахилу голови.
До цієї патології відносяться напади раптового падіння при збереженні свідомості тривалістю до декількох хвилин (дроп-атаки – drop attack), а також напади зі втратою свідомості тривалістю від двох-трьох до десяти – п’ятнадцяти хвилин (синкопальні стани). Зменшення симптоматики настає зазвичай у горизонтальному положенні.
Діагностика СПА
За наявності будь-яких з перерахованих вище симптомів необхідно звернутися до лікаря невролога.
На консультації невролог на підставі скарг пацієнта, історії захворювання, огляду пацієнта встановить попередній діагноз та призначить план обстеження.
Основні методи обстеження при даній патології:
- доплерографія судин голови та шиї,
- рентгенологічне дослідження шийного відділу хребта з функціональними пробами,
- магнітно-резонансна томографію головного мозку та шийного відділу хребта,
- спіральна комп’ютерна томографія.
Залежно від причин, що спровокували синдром хребетної артерії, буде обрано тактику лікування.
Лікування синдрому хребетної артерії
Оскільки найчастішою причиною синдрому є вертеброгенні чинники, саме – остеохондроз, основні заходи спрямовані на лікування хребта.
Для цього лікар призначає індивідуально підібраний комплекс лікувальних заходів:
- медикаментозне лікування (протизапальна, протинабрякова терапія, покращення мікроциркуляції, венозного відтоку, антигіпоксанти, метаболічні препарати, при необхідності (атеросклероз судин), призначаються препарати, що знижують рівень холестерину);
- фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, фонофорез, електрофорез, лазеротерапія);
- носіння ортопедичного коміра Шанца;
- лікувальна фізкультура;
- лікувальний масаж;
- постізометрична релаксація.
В окремих випадках потрібне хірургічне втручання.
Для профілактики синдрому хребетних артерій необхідно:
- Щодня виконувати фізрозминки з акцентом на шию та плечовий пояс;
- стежити за поставою, особливо під час роботи за комп’ютером;
- вибрати відповідні матрац і подушку для правильного положення хребта уві сні.
При дотриманні цих заходів ймовірність розвитку СХА суттєво знижується, однак, при появі будь-яких із перерахованих вище симптомів необхідно звернутися до невролога, щоб точно діагностувати захворювання та своєчасно приступити до його лікування.