Дисциркуляторна енцефалопатія належить до групи судинних захворювань головного мозку, але, на відміну від інсульту, є повільно прогресуючим хронічним порушенням мозкового кровообігу.
Причини і види судинної Енцефалопатії
Причини даного захворювання ті ж самі, що в інсультів: артеріальна гіпертензія, атеросклероз мозкових судин, цукровий діабет.
Синонім дисциркуляторної енцефалопатії — судинна енцефалопатія: через поразку дрібних судин мозку, переважно — в підкіркових відділах, виникають осередки хронічної ішемії, а також атрофія кори більших півкуль, мозочка.
Клінічно дисциркуляторна енцефалопатія проявляється повільно наростаючими запамороченнями, порушенням координації рухів і рівноваги, підкірковими розладами (судинний паркінсонізм), зниженням пам’яті, а у важких випадках — і інтелекту (судинне слабоумство — деменція).
Зазвичай більшість пацієнтів, у яких трапляється інсульт, вже мають судинну енцефалопатію, оскільки фактори, що призводять до цих патологічних процесів — загальні.
Окрім дисциркуляторної, виділяють токсичні (у тому числі — алкогольну), дисметаболічні (у тому числі — діабетична), посттравматичні енцефалопатії залежно від фактору, який викликав поразку головного мозку. Для алкогольної енцефалопатії досить характерні епілептичні припадки та ранній когнітивний дефіцит (зниження пам’яті й інтелекту).
При енцефалопатіях до комплексу обстежень повинні бути включені МРТ головного мозку, доплерографія судин голови й шиї, ЕЕГ, за показниками — біохімічне дослідження крові, ліпідограма, коагулограма.
Лікування Енцефалопатії
У лікуванні головна роль приділяється корекції причин, що викликають мозкову дисфункцію. Тому важливі: адекватна терапія артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, компенсація цукрового діабету, поліпшення реологічних властивостей крові, виключення вживання алкоголю, поповнення вмісту вітамінів групи «В» в організмі, дезінтоксикація у випадку токсичних енцефалопатій. Найчастіше процес лікування включає стаціонарні заходи: введення препаратів, що впливають на метаболізм у головному мозку, ноотропних і судинних засобів, приймання ліків, що впливають на психоемоційну сферу.