Головокружіння та порушення сну в когорті неврологічних проявів андропенії


Зростаюча поширеність цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ), висока смертність та інвалідізація хворих обумовлюють необхідність вивчення цього хоча й найбільш досліджуваного, але такого, що має невизначені питання, розділу клінічної та експериментальної медицини [1,2,3].

Одним з численних факторів етіопатогенезу ЦВЗ у віковому аспекті вважається дефіцит периферійних стероїдних гормонів та порушення механізмів дії нейроендокринних регуляторних систем організму, зокрема гіпоталамо-нейрогіпофізарної системи, які відіграють суттєву роль у формуванні цієї патології у осіб середнього та похилого віку [1,4].

Відомо, що ЦВЗ переважають серед чоловіків. Певне значення у розвитку ЦВЗ у чоловічій популяції належить андрогенній недостатності, яка зазвичай маніфестує у середньому віці і супроводжується поступовим зниженням секреції тестостерону та розвитком структурно-функціональних змін у багатьох органах і системах, які клінічно об’єднані у синдром часткової прогресуючої андрогенної недостатності [5,6].

Матеріали та методи дослідження

У обстежений контингент були включені хворі, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС (104 чол.) та 46 чоловік – контрольна група (радіаційно інтактна група).

З метою вивчення впливу часткової андрогенної недостатності на перебіг цереброваскулярних захворювань у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, вони були розподілені на дві кількісно рівні підгрупи (52 чол.): підгрупа А – з ознаками андропенії та підгрупа В без її клінічних проявів. Аналогічний підхід було використано при формуванні контрольної групи.

З метою підтвердження діагнозу та розробки раціональної терапії й визначення її ефективності проводилось комплексне клінічне, клініко-лабораторне та клініко-інструментальне обстеження хворих.

Клінічне обстеження включало загальне клінічне обстеження, дослідження неврологічного статусу та вивчення стану вегетативної нервової системи. Поряд з цим, всі хворі були обстежені лікарем урологом із метою виявлення сечостатевих розладів. Дослідження вмісту у сироватці крові периферійних статевих гормонів: тестостерону (Т), естрадіолу (Е); гонадотропних гормонів: ФСГ, ЛГ, пролактину (ПРЛ) визначали радіоімунологічним методом. Сумарні кетостероїди у сечі визначали колориметричним методом тонкошарової хроматографії.

Дослідження ліпідного складу крові проводили за імуноферментним методом.

Клініко-інструментальне обстеження включало РЕГ, ЕЕГ, УЗД брахіоцефальних судин.

Нейровізуалізація стану головного мозку проводилась з використанням комп’ютерної томографії (КТ) та магнітнорезонансної томографії (МРТ).

 Результати досліджень та їх обговорення

Отримані нами результати скринінгу скарг респондентів дали можливість виділити найбільш статистично значущі симптоми, притаманні представникам обох груп обстежених, та вважати ці симптоми своєрідними показниками цереброваскулярних розладів із проявами часткової андрогенної недостатності.

Серед неврологічних скарг, які мали місце у відповідях респондентів, нами були визначені головокружіння, головний біль, порушення сну як такі, що входили до перших трьох суб’єктивних показників, притаманних хворим в обох групах.

Основними скаргами, пов’язаними з розладами вищої нервової діяльності, більшістю респондентів відмічалися такі симптоматичні прояви як зниження пам’яті, уваги, підвищена дратівливість та зниження емоційного настрою.

Враховуючи, що найбільше представництво серед цих скарг мали депресія (71,2 та 63,4 %% в групах хворих з проявами часткової андрогенної недостатності (ЧАН) та 54,2 і 58,2%% у групах хворих без ознак ЧАН), дратівливість (68,4 та 57,9 %% у групах хворих із проявами ЧАН та 61,1 і 59,7%% у групах, хворих без ознак ЧАН); зниження уваги і пам’яті (44,3 і 35,7%% у групах хворих з проявами ЧАН та 40,2 і 33,4%% у групах хворих без ознак ЧАН). Саме ці симптоми ми включили до низки діагностичних критеріїв, які треба враховувати при встановлені відповідного клінічного діагнозу.

Щодо симптомів, пов’язаних з розладами сечостатевої сфери, то у звітах респондентів з ознаками ЧАН у першій та контрольній групах найчастіше вказувалося на недостатню ерекцію (відповідно 43,6% і 31,3%), зниження напору сечі при сечовипусканні(24,1 і 18,6%%), а також статевого потягу (63,7% і 47,2%). Ця обставина дозволила нам вважати ці симптоми придатними до включення у ланку діагностичних ознак, якими необхідно користуватися при визначенні діагнозу хворим чоловічої статі, які мають скарги на порушення цереброваскулярної гемодинамики з проявами часткової андрогенної недостатності.

При проведенні дослідження неврологічного статусу обстежених пацієнтів, яке включало оцінку стану вегетативної нервової системи, були виявлені клінічні ознаки її ураження, визначені орієнтовні строки їх прояву в кожній групі обстежених та з’ясовано зв’язок між строками появи неврологічних порушень та фактором впливу іонізуючого випромінювання.

Неврологічна симптоматика проявлялася, зокрема, синдромом пірамідної недостатності у першій групі в підгрупі А та В склала 71,1 та 54,9%%; порушення статики та координації рухів 78,8 і 73,0%% відповідно. В контрольній групі синдром пірамідної недостатності в підгрупах А та В складав 52,1 та 47,8%%; порушення статики і координації рухів 69,5 і 60,8%% відповідно. Порівнюючи ці показники з аналогічними у першій групі хворих встановлена їх статистично достовірна різниця (Р<0,05).

Перманентний характер суб’єктивних скарг у контрольній групі хворих супроводжувався меншою вираженістю неврологічної симптоматики. У зазначених хворих мала місце вегетативна дисфункції, яка проявлялася підвищеною загальною та дистальною пітливістю, стійким дермографізмом та іншими порушеннями, які мали прогредієнтну течію і клінічно діагностувалося нами як синдром ВСД.

Було встановлено, що спочатку виникають зміни вегетативного тонусу, які клінічно маніфестують симптомами, притаманними розладам симпатичного відділу вегетативної нервової системи, порушенням реактивності та вегетативного забезпечення, наслідком чого є ослаблення механізмів компенсації та зниження адаптаційних можливостей організму в цілому. Разом із тим, порушення інтегративної діяльності центральних вегетативних структур нервової системи, на наш погляд, провокує неадекватні, парадоксальні реакції організму на звичайні подразники та функціональні проби.

Загалом структура неврологічних порушень в обох групах обстежених була аналогічна, але звертав на себе увагу той факт, що у хворих, які зазнали впливу  іонізуючого випромінювання (ІВ) (перша група), строки прояву неврологічних синдромів були у середньому на 9,3±0,4 роки раніш, ніж у контрольній групі.

Це дає нам підставу стверджувати про існування зв’язку між строками появи неврологічної симптоматики та впливом іонізуючого випромінювання, наслідком якого є порушення обмінно-структурних взаємодій, що й обумовлює розвиток передчасного старіння організму.

Аналізуючи отриманий масив показників гормональної функції у хворих обох груп, ми помітили, що існує статистично достовірна різниця лише в строках збільшення (або зменшення) рівня окремих гормонів в обстежених хворих, яке у представників першої групи спостерігалося у віковому діапазоні 40-50 років. Так, рівень  у сироватці крові склав у хворих першої групи: підгрупа А – 2,8±0,7 ngml, підгрупа В – 3,7±0,3 ngml (при р<0,05) та 3,6±0,9ngml і 4,9±0,7ngml (при р<0,05) відповідно в підгрупах А і В контрольної групи.

Середній рівень естрадіолу у сироватці крові в обох групах обстежених був <55 рgml, але мав безперечну тенденцію до збільшення, особливо у хворих з ознаками часткової андрогенної недостатності. Вміст центральних гонадотропних гормонів у хворих з цереброваскулярними захворюваннями, які зазнали впливу ІВ склали в підгрупі А: ФСГ – 10,1±0,4 iul; ЛГ – 8,7±0,75 iul; ПРЛ – 6,9±0,5 ngml та в підгрупі В вони були відповідно 7,6±0,4 iul; 5,3±0,2 iul; 5,1±0,5ngml (при р>0,05). В контрольній групі хворих статистично достовірна різниця була встановлена відносно вмісту ФСГ у сироватці крові (підгрупа А 7,4±0,36 iul та підгрупа В 5,8±0,2 iul при р<0,05), а також ПРЛ (підгрупа А 4,33±0,85ngml і підгрупа В 5,6±0,7ngml при р<0,05).

Зміни зазначених показників гормонального статусу у хворих контрольної групи були відмічені у віці 51-60 років. Цей факт підтверджує виникнення порушень гормональної регуляції статевої функції у хворих, які зазнали впливу ІВ, на 8-10 років раніше ніж у хворих інтактної групи.

Таким чином, встановлено, що синдром часткової андрогенної недостатності у хворих із цереброваскулярними порушеннями, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, є проявом прискорення фізіологічних процесів передчасного старіння.

Ця обставина також обумовлює необхідність включення у діагностичний комплекс первинного обстеження хворих з цереброваскулярними захворюваннями, які мають скарги на сечо-статеві розлади, методик визначення статевих гормонів з метою виявлення чинників, зокрема, ЧАН, які впливають на перебіг ЦВЗ.

Синдром часткової андрогенної недостатності, який виникає в наслідок зниження функції гонад, може розглядатися, як один із своєрідних пускових механізмів раннього старіння, що супроводжується поліморфною симптоматикою цереброваскулярних порушень у осіб, які зазнали впливу ІВ.

Аналіз результатів дослідження ліпідного складу крові у обстежених виявив порушення ліпідного обміну в першій групі у 63% хворих та 39% – у контрольній групі. Ці порушення проявлялися підвищенням атерогенних класів ліпопротеідів та індексу атерогенності, зниженням рівня антиатерогенних класів ліпопротеідів.

Аналіз отриманих результатів клініко-інструментальних досліджень стану нервової системи свідчить про дезінтеграцію центральних регуляторних механізмів.

Дослідження РЕГ-кривих у обстежених хворих дають підставу вважати, що порушення стану еластико-тонічних властивостей судин головного мозку було притаманне як пацієнтам з ЦВЗ та проявами ЧАН, які зазнали впливу ІВ, так і пацієнтам радіаційно інтактної групи.

Так, за результами отриманих показників РЕГ-кривих в першій групі хворих свідчить: у обстежених підгрупи А, РЕГ- криві дистонічного типу зустрічалися більш ніж у половини (55,7%), гіпертонічний та гіпотонічний типи відповідно у 23 та 13,4%%, тоді як у підгрупі В – зазначені типи порушень були встановлені в меншій кількості хворих (дистонічний – 32,7%, гіпертонічний – 17,3% та гіпотонічний – 21,7%).

Аналіз отриманих результатів показників ЕЕГ свідчив про суттєві зміни біоелектричної активності мозку в обох групах хворих. Було встановлено, що у підгрупі А першої групи, десинхронний тип ЕЕГ зустрічався у 42,3% (р<0,05) і найчастіше реєструвалась бездомінантність ритмів низької амплітуди (20 мкВ). Дезорганізований тип ЕЕГ був зафіксований у 23% обстежених підгрупи А, тоді як у підгрупі В хворих зазначений тип порушень встановлений у 17,3% (р<0,05).

Аналіз отриманих результатів показників ЕЕГ контрольної групи свідчив про менш суттєві зміни біоелектричної активності головного мозку в порівняльні з хворими першої групи (десинхронний тип ЕЕГ зустрічався у 38,4%, тоді як цей показник у підгрупі В склав 26% (р<0,05), гіперсинхроний та дезорганізований типи ЕЕГ були зафіксовані відповідно у підгрупі А в 13,4 та 21,1%% обстежених, тоді як у підгрупі В хворих зазначені типи порушень були встановлені у меншій кількості (десинхронний – 26%, гіперсинхроний – 13% та дезорганізований – 8,6%). Щодо ЕЕГ нормального типу, то переважна кількість їх була виявлена у обстежених підгрупи В – 52 % (р<0,05).

За результатами дослідження стану екстракраніальних судин головного мозку за допомогою УЗДГ у обстежених хворих виявлено поліморфність уражень брахіоцефальних судин, яка не завжди корелювала з клінічною неврологічною симптоматикою.

Найчастіше гемодинамічні порушення локалізувалися у системі сонних артерій. Так, стенозуючи процеси у внутрішній сонній артерії відмічалися у 23,1% хворих першої групи. Подібні зміни у хворих контрольної групи були встановлені у меншій кількості обстежених -17,7% (р<0,05).

УЗДГ хребцевих артерій у хворих першої групи виявила наявність стенозів у 8,3% пацієнтів і лише у 4,9% представників контрольної групи обстежених (р<0,05).

Оклюзія середньої мозкової артерії була виявлена у 9,3% хворих першої групи та у 4,7% хворих контрольної групи (р<0,05).

Таким чином, встановлені зміни доплерограм у обстежених хворих обох груп свідчать про значну питому вагу патології магістральних артерій.

Патологічні зміни у структурі головного мозку за даними МРТ виявлено у більш ніж половини (52%) обстежених, що підтверджує наявність органічного ураження головного мозку.

При обробці результатів МРТ головного мозку у обстежених хворих обох груп показала, що у 44% пацієнтів було встановлено поєднання патологічно посиленої візуалізації судин та криблюрів; у 32% – поєднання криблюрів та одиничних вогнищ деміелінізації й у 24% – поєднання криблюрів і вогнищ деміелінізації з ознаками атрофії та одиничних лакунарних інфарктів. Суттєвих відмінностей між томографічними даними у хворих, які зазнали впливу ІВ, та інтактною групою хворих не виявлено. Це може пояснюватися спільними патогенетичних механізмів розвитку дисциркуляторної енцефалопатії в обох групах обстежених хворих.

Практично у всіх обстежених хворих (96,4%) виявлена супутня патологія, патогенетично пов’язана з ураженням судинної системи: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця; з ураженням епітеліальної тканини: виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, а також ендокринні розлади: гіперплазія щитовидної залози, цукровий діабет, ожиріння, які у сукупності зумовлювали обтяжування перебігу основного захворювання.

Таким чином, виявлені особливості досліджуваних клінічних, клініко-лабораторних та клініко-інструментальних показників були важливими у розробці діагностичного алгоритму комплексного обстеження хворих з цереброваскулярними захворюваннями та проявами часткової андрогенної недостатності.

Таким чином, результати виконаної роботи обгрунтовують необхідність комплексного обстеження хворих із цереброваскулярними захворюваннями та проявами часткової андрогенної недостатності, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, як заходу ранньої діагностики, цілеспрямованого лікування та профілактики ускладнень судинних захворювань головного мозку.

 Висновки

У роботі визначено клініко-діагностичні та лабораторно-інструментальні особливості перебігу судинних захворювань головного мозку у хворих з проявами андропенії для підвищення ефективності лікувально-профілактичної тактики в умовах амбулаторного нагляду. Результати обстеження неврологічного статусу хворих дозволили визначити клініко-діагностичний симптомокомплекс, який сприяє своєчасній діагностиці захворювання та визначенню схеми патогенетичного лікування цієї категорії хворих.

За даними інструментально-лабораторних обстежень були відібрані найбільш значущі показники, присутність яких поряд з клініко-неврологічними показниками може слугувати критеріями ранніх проявів цереброваскулярних захворювань у осіб з андропенією.

В умовах амбулаторного нагляду хворих із цереброваскулярними порушеннями та андропенією (частковою андрогенною недостатністю), доцільно проводити комплексний моніторинг стану нервової системи, основних електрофізіологічних показників (РЕГ, ЕЕГ), стану показників ліпідного обміну та гормонального статусу, що дозволяє підвищити ефективність лікувально-діагностичних заходів.

Література:

  1. Адаменко Р.Я. Лікування неврологічних симптомів клімаксу //Український вісник психоневрології. – 1997.-С.81-82.
  2. Головченко Ю.И., Клименко Е.И., Усатенко А.Г. Томографические феномены гипертонической знцефалопатии, наблюдаемые при магнитно-резонансном сканировании мозга, и патогенетическая направленость их развития // Український вісник психоневрології -2001.Т.9.-№1(26).-С.15-17.
  3. Бабаджанова Ш.А., Гафуров Б.Г., Бусаков Б.С. Цереброваскулярные расстройства у учасников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Неврологический журнал 2000.-Т5,- №2.- с.28-30.
  4. Сіделковський О.Л., Адаменко Р.Я., Усатенко О.Г., Головченко Ю.І. Особливості перебігу цереброваскулярних захворювань при частковій андрогенній недостатності у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення // Український медичний альманах. – 2002.-Т.5, №6.-С.121-123
  5. Сиделковский А.Л. Клинико-лабораторная диагностика цереброваскулярных заболеваний у мужчин с частичной андрогенной недостаточностью.- Здоровье мужчины.-2003.Т.5, №2.-С.21-23.
  6. Adamopoulos D.A.J. // The Aging Male. 1998. Vol. 1. No. 2. P. 149.

Неврологические проявления андропении.

  1. Головченко Ю.И.
  2. Адаменко Р.Я.
  3. Сиделковский А.Л.

Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика. Кафедра неврологи №1 (зав. д.мед.н., проф. Ю.И. Головченко).

Резюме: в работе представлен анализ основных неврологических проявлений андропении или синдрома частичной прогрессирующей андрогенной недостаточности. Приведены патофизиологические особенности цереброваскулярной гемодинамики при андропении.

Ключевые слова: андропения, цереброваскулярные заболевания.

Nevrologie displays of andropenia

  1. Golovchenco
  2. Adamenco
  3. А. Sidelkovskiy

Summary. There are presented in a work the analysis of the basic neurologic displays of andropenia or a syndrome partial progressing of androgenic deficiency and the common approaches in complex treatment – and – prophylactic measures. There are adduced pathoanatomical peculiarities of cerebrovascular hemodynamics connect with andropenia.

Key words: cerebrovascular diseases, andropenia.

Головченко Юрій Іванович д.мед.н., професор зав. каф. неврології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Адаменко Римма Яківна доц. тієї ж кафедри.

Сіделковський Олексій Леонович здобувач тієї ж кафедри, лікар – невролог поліклініки сімейного лікаря „Русанівка”, м.Київ. E-mail: vulis@bigmir.net

Адреса: 04112, м. Київ, вул.Дорогожицька, 9. Конт. телефон (044) 440-10-44, (044) 440-10-44