Атаксія (від грец. ataxia – безлад) – розлад узгодженості та координації рухів; одне з найчастіших порушеннь моторики.
Сила в кінцівках трохи знижена або збережена повністю. Рухи стають неточними, незручними, розладнюється їх поступовість і послідовність, порушено рівновагу в положенні стоячи і під час ходьби.
Статична атаксія – порушення рівноваги в положенні стоячи, динамічна атаксія – порушення координації при русі.
Причини розвитку захворювання
Існує безліч причин, які можуть спровокувати розвиток та прояв атаксії:
- вроджені вади розвитку черепа або головного мозку;
- ураження мозкових артерій та недостатність мозкового кровопостачання;
- травматичні ушкодження головного та спинного мозку;
- захворювання вестибулярного апарату;
- демієлінізуючі захворювання;
- доброякісні та злоякісні новоутворення головного мозку;
- гідроцефалія;
- гормональні захворювання;
- наслідки інфекційних захворювань, нейроінфекцій;
- отруєння лікарськими та хімічними речовинами, алкоголізм;
- Нестача вітаміну В12.
Види та симптоми атаксії
Залежно від причин, що викликали захворювання та особливостей його прояву, виділяють кілька видів атаксії.
- Сенситивна атаксія відбувається внаслідок ураження задніх стовпів та корінців спинного мозку, кори тім’яного відділу головного мозку, периферичних нервів, таламуса. З подібною формою хвороби пацієнти згинають ноги в колінних та кульшових суглобах, надмірно сильно крокують (штампуюча хода). Вони мають відчуття, ніби ступають на щось м’яке. Втрачають почуття простору, не відчуваючи спрямованості рухів. Для зменшення хитки хворі дивляться собі під ноги, якщо очі закриті, відбувається повна втрата рівноваги і координації рухів.
- Мозочкова атаксія проявляється при пошкодженнях черв’яка, ніжок і півкуль мозочка. Під час проведення проби Ромберга та при ходьбі хворий більше падає у бік вогнища ураження. З боку ураженої півкулі відбуваються некоординовані, хаотичні та запізнілі рухи. Незмінними залишаються рухи під контролем зору. Мова стає невиразною, повільною із загальмованою реакцією. Почерк у таких людей може змінюватися в гірший бік.
- Вестибулярна атаксія розвивається внаслідок ураження органу рівноваги – стовбурових ядер мозку, лабіринту та вестибулярного нерва. Головною ознакою є запаморочення і, як наслідок, нудота і навіть блювання. Також часто спостерігається горизонтальний ністагм. Посилення запаморочення відбувається, коли пацієнт повертає голову. Люди при цьому хитаються з одного боку в інший і навіть можуть упасти, тому повертають голову дуже акуратно, намагаючись мати опору.
- Коркова атаксія викликана порушенням мосто-мозочкового шляху та ураженням лобової частки. Пацієнти мають нестійкість під час ходьби, особливо на поворотах. При тяжких ураженнях спостерігається астазія (порушення здатності стояти) та абазія (порушення здатності ходити). Також можуть розвинутись психічні порушення (проблеми з пам’яттю, слухові та нюхові галюцинації), порушуються функції нюху та слуху, поступово зникає хапальний рефлекс.
Також існує кілька спадкових форм атаксії:
- Атаксія П’єра-Марі характеризується атрофічною руйнацією варолієвого мосту та нижніх олив. Зазвичай захворювання проявляється після 30 років як хиткість ходи. Далі збільшується м’язовий тонус зі зниженням м’язової сили, розвивається м’язова дистрофія. Також можливі порушення зору, птоз повік. Іноді розвивається депресія.
- Синдром Луї-Бар (атаксія-телеангіектазія) проявляється у дитячому віці та характеризується патологією розвитку вилочкової залози та імунною недостатністю. Нерідко супроводжується екстрапірамідними симптомами, розумовою відсталістю, частими ГРВІ.
- Сімейна атаксія Фрідрейха відрізняється дегенерацією стовпів спинного мозку, що наростає, ураженням клітин стовпів Кларка, пучків Голля і ураження задніх спиноцеребеллярних шляхів. Першими проявами буде невпевнена хода, розгойдування, з широко розставленими ногами. Надалі дискоординація поширюється на руки, м’язи обличчя та грудної клітки, знижуються сухожильні та окістяні рефлекси. Змінюється мова та міміка, знижується слух, з’являються болі в серці, тахікардія, задишка, підвищується схильність до вивихів суглобів.
Практично всі форми атаксії спричиняють підвищену сприйнятливість до гострих респіраторних вірусних захворювань, дихальної та серцевої недостатності.
Діагностика та лікування атаксії
Діагностикою та лікуванням атаксії займається лікар невролог. У ході обстеження з пацієнтом проводять ряд неврологічних тестів та функціональних проб (проба Ромберга, тандемна ходьба тощо), призначають комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію головного та спинного мозку, електронейроміографію, ЕЕГ, УЗД та доплерографія судин головного мозку, біохімічний аналіз крові, ДНК-діагностику.
Лікування може проводитися комплексно з урахуванням причин і механізмів, що викликали атаксію.
Медикаментозна частина терапії включає загальнозміцнювальну, ноотропну та вітамінотерапію (вітаміни групи В). За показаннями призначаються гормональні (демієлінізуючі захворювання), противірусні та антибактеріальні препарати (інфекційні захворювання). У деяких випадках показано оперативне втручання: для видалення пухлини або гематоми в головному мозку, розширення черепної ямки при аномалії Арнольда-Кіарі, забезпечення відтоку ліквору при гідроцефалії.
Фізіотерапія є важливою складовою у лікуванні пацієнтів з атаксією. Вона спрямована на запобігання різноманітних ускладнень (таких як контрактури та м’язові атрофії), підтримки фізичної форми, поліпшення координації та ходьби. Рекомендовані спеціальні комплекси «мозочкових» та «сенсорних» вправ, а також процедури з біологічним зворотним зв’язком та стабілізацією.
Найбільш ефективним є лікування в неврологічних реабілітаційних центрах, оскільки дозволяє комбінувати медикаментозні методи лікування та реабілітаційні заходи. Спецобладнання, яким оснащені центри, та досвід співробітників, забезпечують найкращі результати у лікуванні неврологічних захворювань.
За будь-яких порушень ходи, відчуття втрати рівноваги, м’язової та сухожильної слабкості кінцівок зверніться до невролога клініки «Аксімед».
Якісна діагностика на сучасному обладнанні та своєчасне лікування, підібране досвідченим неврологом, допоможуть розібратися в причинах захворювання, підібрати ефективну терапію, покращити якість життя та нівелювати неврологічний дефіцит.