Невринома (вона ж – шваннома, шванногліома, периневральна лімфобластома, леммобластома, неврилеммома) – це доброякісна пухлина, яка розвивається з нервових клітин і, відповідно, росте на нерві. Невринома слухового нерва зазвичай розвивається на вестибулярній гілці слухового нерва, рідше – на равликовій.
Це захворювання становить 11-12% від усіх випадків внутрішньочерепних пухлин. Найчастіше розвивається у віці 30-50 років і вражає переважно жінок. Невринома слухового нерва в дітей віком до статевого дозрівання немає чи такі випадки виняткові.
Причини, через які може розвинутися невринома слухового нерва
Точних даних про причини, що провокують розвиток пухлини немає, проте відомо, що невринома – це ознака такого спадкового захворювання, як нейрофіброматоз. Ця хвороба виявляється у формуванні доброякісних пухлин з оболонок нервів, а тому може розвинутися в будь-якій частині тіла. Якщо ген, який має дане захворювання, присутній в обох батьків, то спадкова обтяженість нейрофіброматозом становить 50%.
Симптоми невриноми слухового нерва
Шваннома слухового нерва має три стадії розвитку. Залежно від стадії (тобто розміру пухлини) відрізняються і симптоми.
1 стадія
Розміри пухлини становить 2-2,5 см у діаметрі. У хворого спостерігається:
- зниження гостроти слуху;
- постійний шум або дзвін у вухах (тінітус);
- запалення слухового нерва;
- оніміння обличчя з боку пухлини;
- парез лицевого нерва;
- порушення ковтання та артикуляції;
- можливі зміни смаку чи його втрата.
Ураження вестибулярного апарату призводить до порушення координації рухів. Іноді хворий може втратити слух на «хворе» вухо вже на першій стадії.
2 стадія
Розміри пухлини досягають волоського горіха. Симптоматика першої стадії зростає. Найчастіше хворий втрачає слух, а порушення координації істотно заважають життєдіяльності. Здавлювання пухлиною стовбура мозку призводить до порушення формування рефлексів, роботи окорухових нервів (що виражається в ністагмі) і навіть до змін поведінки хворого.
3 стадія
Пухлина досягає розмірів курячого яйця. Всі перераховані вище симптоми невриноми посилюються. Грубе здавлювання стовбура мозку веде до гідроцефалії з відповідними симптомами (наприклад, сильними головними болями, частою нудотою та блюванням, постійною слабкістю, порушеннями свідомості). Також за рахунок гідроцефалії може початися здавлювання потиличної частки та розташованого в ній зорового аналізатора, що провокує порушення зору (насамперед розвивається диплопія).
Нерідко невринома слухового нерва третього ступеня провокує порушення психіки (психози). Якщо пухлина здавлює ділянки, де розташовані дихальний та судинно-руховий центри – це може призвести до смерті хворого.
Невринома слухового нерва – це пухлина, що повільно зростає, а тому перші симптоми, на які людина зверне увагу, можуть з’явитися лише через кілька років з моменту початку росту пухлини. Також прояв симптоматики дуже залежить від розташування невриноми на слуховому нерві – чим ближче до стовбура мозку розташується пухлина, тим яскравіше і швидше вона проявить себе. До того ж, шваннома на равликовій частині нерва насамперед проявляється у порушенні слуху, а на вестибулярній – у порушенні координації рухів.
У деяких випадках випадково виявлена невринома настільки мала, що не завдає дискомфорту пацієнту, а тому на її лікуванні не наполягають, але вимагають періодично контролювати.
Діагностика невриноми слухового нерва
Зазвичай скарги порушення слуху чи координації рухів з’являються у хворого лише при досягненні пухлини досить великих розмірів.
Випадково невриному можна виявити при МРТ мозку, призначеному для діагностики будь-якого іншого захворювання. За допомогою рентгенографії шванноми визначити неможливо, тільки якщо пухлина торкнулася і кісткових структур.
Для цілеспрямованої діагностики невриноми призначають:
- Аудіограму;
- МРТ чи комп’ютерну томографію (зареєструє новоутворення від 1,5 см);
- УЗД вуха;
- слуховий тест на реакцію стовбура мозку;
- електроністагмографію;
- біопсію пухлини.
Лікування невриноми слухового нерва
У медицині існує три тактики лікування невриноми: вичікувальна тактика, променева терапія та хірургічне лікування. Лікуванням хворого з невриномою займаються отоларинголог та хірург.
Спостереження за пухлиною
Зазвичай використовується у випадках, коли невринома була виявлена випадково і поки що не турбує пацієнта.
Такий стан може тривати багато років. Завдання ЛОР-лікаря та хворого – регулярно контролювати рівень слуху та невідкладно реагувати на його зниження, появу вушних болів або порушення координації рухів.
Променева терапія
Місцеве опромінення пухлини, покликане зупинити її зростання. Такий метод зручніший, ніж хірургічне втручання, оскільки дозволяє «приспати» пухлини, що знаходяться у важкодоступних місцях і не піддаються звичайному хірургічному втручанню.
Серед побічних ефектів – нудота, біль у шиї, у місці, де встановлювалася стереотаксична рамка під час лікування гама ножем.
Хірургічне лікування
Для видалення пухлини потрібне проведення трепанації черепа, тому відновлювальний період може тривати від півроку до року. Також існує ризик кровотечі, інфікування чи наслідків загальної анестезії, як і після будь-якого оперативного втручання.
Наслідки, прогноз, профілактика
Загальні прогнози щодо невриноми позитивні. За рахунок того, що пухлина росте вкрай повільно, перші роки можна дотримуватись вичікувальної тактики.
Операція з видалення шванноми також не надто складна, і якщо пухлина розташована в зручному для хірургічного втручання місці, то її можна повністю видалити, без будь-яких негативних наслідків для організму.
В окремих випадках, як після операції, так і після опромінення, в перспективі може розвинутися парез лицьового нерва і зниження слуху. У той же час нелікована невринома слухового нерва може призвести до небезпечних станів, аж до психічного розладу і навіть смерті. Тому при будь-яких хворобливих відчуттях у вухах чи скаргах на порушення роботи вестибулярного апарату, звертайтеся до отоларинголога чи невролога.