Енцефалопатія – це органічне ураження головного мозку незапального характеру. Може бути вродженою чи придбаною внаслідок перенесених інфекційних захворювань, травм, порушень метаболізму тощо.
Зустрічається у людей різного віку, починаючи від новонароджених, але найчастіше реєструється у літньому та старечому віці. При енцефалопатії відбувається дистрофія тканин мозку та, як наслідок, порушення його функціонування.
Причини розвитку енцефалопатії
Основною причиною енцефалопатії є хронічне кисневе голодування головного мозку. Розвитку цього стану сприяють:
- патології вагітності та пологів (у разі перинатальної енцефалопатії);
- травми голови та мозку (особливо часто зустрічається у боксерів «синдром пропущеного удару»);
- судинна недостатність;
- атеросклероз;
- гіпертонія, підвищений внутрішньочерепний тиск;
- ниркова або печінкова недостатність;
- метаболічні захворювання (діабет);
- алкоголізм чи наркотична залежність;
- прийом деяких медикаментів;
- інтоксикація хімікатами, важкими металами;
- променева хвороба;
- наслідки перенесених інфекцій (у тому числі нейроінфекцій).
Види енцефалопатій та ступеня тяжкості
Захворювання може бути вродженим (розвивається з 28 тижня внутрішньоутробного розвитку і протягом 1 тижня життя).
Перинатальна енцефалопатія викликається генетичним дефектом, хворобами матері під час вагітності, аномалією розвитку головного мозку плода, родовою травмою.
Придбана енцефалопатія поділяється на кілька видів, залежно від причин розвитку хвороби:
- Енцефалопатія Верніке (Синдром Гайє-Верніке). Виникає внаслідок нестачі харчування, частої блювоти, авітамінозу, алкоголізму.
- Гіпертензивна енцефалопатія – наслідок гіпертонії (наприклад, підкіркова атеросклеротична енцефалопатія).
- Посттравматична (синдром пропущеного удару).
- Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП). Характеризується наявністю в головному мозку множинних вогнищ з порушенням кровообігу в дрібних артеріях і артеріолах.
- Метаболічна енцефалопатія (печінкова, синдром Рея).
- Токсична енцефалопатія (наприклад, марганцева).
- Променева (пострадіаційна) енцефалопатія.
- Прогресуюча лейкоенцефалопатія (судинна, гіпотензивна, мультифокальна). Реєструється за новоутворень системи кровотворення, ВІЛ.
- Енцефалопатія Хасімото виникає внаслідок запалення щитовидної залози і може супроводжуватися психозом.
Також ураження головного мозку та подальші порушення мозкової діяльності мають три ступені тяжкості.
- І ступінь – зовнішні прояви захворювання відсутні, при інструментальних дослідженнях виявляються невеликі дифузні зміни тканин головного мозку.
- ІІ ступінь – відзначаються порушення мозкової діяльності, проте вони слабко виражені чи минущі.
- ІІІ ступінь – неврологічні розлади яскраво виражені, можуть призвести до інвалідизації хворого.
Симптоми енцефалопатії
Симптоми захворювання можуть відрізнятися залежно від причин його розвитку, ступеня та характеру ураження, локалізації.
Ознаки енцефалопатії можуть виявлятися як у вегетативних порушеннях, так і емоційній чи когнітивній сферах.
- Запаморочення, непритомні стани;
- Постійний «фоновий» головний біль або гострі нетривалі напади;
- Шум у голові, складності з концентрацією;
- Зниження пам’яті та розумових здібностей;
- Слабкість, швидка стомлюваність;
- Сонливість та інші порушення сну;
- Апатія, відсутність ініціативності, мотивації до діяльності, звуження кола інтересів;
- Депресія, бажання померти;
- Дратівливість, емоційна лабільність;
- Порушення координації рухів, тремор;
- Паркінсонізм, порушення ковтального рефлексу;
- Зниження лібідо, розлад статевої функції;
- Зниження гостроти слуху та зору;
- Млявість мови (повільна, невиразна, тиха, бурмочуча);
- Оніміння кінчиків пальців, носа, губ;
- Судоми.
Без відповідного лікування симптоми наростатимуть, можуть з’являтися розлади свідомості, марення, галюцинації, аж до психозів, зміни особистості.
Діагностика та лікування енцефалопатії
Хворобами головного мозку та енцефалопатією в тому числі займається лікар невролог.
Для отримання повної картини хвороби в першу чергу збираються дані анамнезу: чи була родова чи черепно-мозкова травма, показники артеріального тиску, чи немає захворювань нирок / печінки / підшлункової залози, алкоголізм / наркоманія тощо.
Далі призначають інструментальні та лабораторні методи діагностики:
- РЕГ (реоенцефалографія);
- ЕЕГ (електроенцефалографія);
- Ехоенцефалографія;
- МРТ та КТ (томографія головного мозку та шийного відділу хребта);
- Нейросонографія;
- Доплер судин головного мозку та судин шиї;
- Рентген шийного відділу хребта;
- Біохімічний аналіз крові;
- Спінальна пункція (рідко).
Також важливо провести діагностику основного захворювання, яке могло спричинити енцефалопатію (наприклад, УЗД нирок, біопсію печінки).
Окремо слід звернути увагу на діагностику енцефалопатії у дітей. Існує практика в перші дні життя дитини проводити ехографію мозку для своєчасного виявлення патології та її лікування.
Лікування енцефалопатії
Тактика лікування завжди залежить від причин, що спричинили енцефалопатію.
Тобто, насамперед, медикаментозне лікування спрямоване, наприклад, на протекцію печінки чи лікування нефриту, контроль артеріального тиску чи застосування хондропротекторів при захворюваннях суглобів шийного відділу хребта. Також призначається курс “нейровітамінів”.
Оскільки основною причиною енцефалопатії є порушення кровопостачання, то другим завданням лікування є відновлення нормального кровотоку, зміцнення судин, розрідження крові. У деяких випадках може знадобитися оперативне втручання та процедури очищення крові.
Проте задля досягнення результату одного медикаментозного лікування недостатньо, тому у комплексі призначають:
- масажі комірної зони;
- курс остеопатії;
- електрофорез;
- магнітотерапія;
- голковколювання та фармакопунктура.
Також хворому настійно рекомендується змінити спосіб життя: відмовитися від алкоголю та наркотиків, збалансувати харчування, «розвантажувати» сидячий спосіб життя.
За дотримання всіх рекомендацій лікаря та відповідального до них відношення прояви енцефалопатії можна звести до мінімуму та вести звичайний спосіб життя.
Якщо ж захворювання запущено та супроводжується вираженими порушеннями рухових функцій, просто ведучи здоровий спосіб життя, здоров’я не повернути. У цьому випадку неврологи клініки “Аксімед” рекомендують пройти курс реабілітації у спеціалізованому Неврологічному Реабілітаційному Центрі, який допоможе повернути свободу руху та підвищить якість життя.