Тремор – це дуже швидкі та ритмічні рухи (тремтіння) частин тіла, викликані порушеннями роботи нервової системи, особливо ураженням структур, що регулюють м’язовий тонус і контроль за рухами (наприклад, мозочок). Тремор рідко буває самостійним станом, зазвичай це симптом якогось неврологічного захворювання.
Симптоми тремору
Залежно від умов, коли тремтіння проявляється або посилюється, виділяють тремор статичний (тремор спокою) та динамічний або акційний (тремор дії), який у свою чергу поділяється на:
- постуральний (тремор пози) – реєструється при утриманні певної вимушеної пози (наприклад, утримання витягнутих перед собою рук);
- інтенціональний (тремор мети) – проявляється при виконанні дрібних і точних рухів (доторкнутися кінчика носа, втягти нитку в голку);
- тремор скорочення – з’являється при тривалому утриманні скорочення м’яза (наприклад, стискати кулак).
Тремтіння кінцівок може бути постійним (наприклад, при парксонізмі) або епізодичним (при сильному хвилюванні, внаслідок недосипання та виснаження нервової системи через надмірне фізичне навантаження).
Також рухи бувають дрібно або великорозмашисті (від ледве помітних до настільки сильних, що хворий не може потрапити ложкою в рот під час їжі, повністю втрачає здатність письма та інше).
Найчастіше зустрічаються такі види тремору:
- Тремор рук. Зазвичай тремтять тільки пальці, проте, чим сильніше враження ЦНС, тим більша частина руки буде залучена в тремтіння (вся кисть, іноді передпліччя, вкрай рідко – плече).
- Тремор ніг. У початковій стадії відзначається лише коли під ногою немає опори, наприклад, людина сидить, оскільки вага власного тіла «притискає» ногу до землі і не дає їй трястись. У міру прогресування основного неврологічного захворювання тремтіння в кісточці або коліні стає настільки сильним, що ускладнює здатність людини пересуватися, хода стає хиткою і повільною, невпевненою.
- Тремор голови. В першу чергу реєструється тремтіння повік або губ, за губами може залучатися підборіддя, а далі – вся голова. В останньому випадку хворий весь час мимоволі похитує головою вліво-вправо («ні-ні»), верх-вниз («так-так») або голова рухається одночасно у всіх площинах (як китайський бовдур).
- Тремор всього тіла.
Причини появи тремору
У деяких випадках тремтіння тіла є спадковою особливістю організму (есенціальний тремор), в інших випадках він є симптомом деяких захворювань і станів людини:
- Емоційна чи фізична перенапруга;
- Черепно-мозкові травми, пухлини, крововиливи та абсцеси головного мозку, особливо структур, що відповідають за координацію рухів та тонус м’язів;
- Хвороба Парксінсона;
- Розсіяний склероз;
- Тиреотоксикоз (надлишок гормонів щитовидної залози);
- Ниркова або печінкова недостатність;
- Застосування деяких лікарських засобів.
Діагностика тремору
Тремор видно неозброєним поглядом, тому безпосередньо він не потребує діагностики. До того ж, тремор зазвичай не є самостійним захворюванням, тому діагностика має бути спрямована на виявлення основного захворювання.
Визначенням та лікуванням причин, що викликають тремор, займається невролог. Для встановлення діагнозу він використовує:
- Об’єктивний огляд та неврологічні тести;
- Збір анамнезу (чи були випадки тремору в роду, коли він проявляється у конкретного хворого, ЧМТ чи інші випадки, що провокують тремор);
- Електроенцефалографія;
- Електронейроміографія;
- Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія;
- Біохімічний аналіз крові.
Після повної діагностики та консультації невролога хворому призначають лікування залежно від основного діагнозу. Це можуть бути:
- бета-аденоблокатори – препарати, що зменшують есенційний та непрогресуючий тремор;
- лівоподу та MAO-b інгібітори при хворобі Паркінсона;
- гормональна терапія при розсіяному склерозі;
- препарати, що зменшують вироблення гормонів щитовидної залози при тиреотоксикозі;
- хірургічне видалення пухлин та абсцесів у головному мозку;
- гемодіаліз, пересадка печінки, боротьба з інтоксикацією тощо.
При сильному треморі (наприклад, паркінсонізм або розсіяний склероз) хворий часто втрачає здатність самостійно обслуговувати себе.
Центр реабілітації Аксімед пропонує пройти курс відновної терапії за спеціальними програмами, розробленими реабілітологами та ерготерапевтами спеціально для боротьби з тремором.
Важливо розуміти, що крім лікування основного захворювання бажано знімати і зовнішні прояви тремору, оскільки вони спричиняють психологічні порушення хворого: страх появи в людних місцях, обмеження контактів з людьми, відчуття себе тягарем, образа, почуття жалості та несправедливості до себе, депресія і т.д. Близьким людини, яка страждає на тремор, необхідно підтримувати в неї позитивний настрій і не акцентувати уваги на недузі.