Рухові розлади у вигляді парезів і плегій різного ступеня вираженості є найчастішими постінсультними проявами.
Згідно зі статистичними даними, рухові порушення спостерігалися у 88% людей, які перенесли інсульт.
Нерідко плегії та парези поєднуються з іншими неврологічними дефіцитами: мовними розладами (при ураженні лівої півкулі), порушенням чутливості, мозочковими розладами та ін.
Процес відновлення рухів (сила, обсяг) переважно відбувається у перші півроку після інсульту, саме у зазначений період проведення активної реабілітації найефективніше.
Що стосується відновлення складних рухових навичок (побутових, трудових, самообслуговування), воно може бути тривалішим і зайняти 1-2 роки.
Контрактури
Протягом перших місяців після інсульту в пацієнтів починається розвиток контрактур (стійких обмежень рухів у суглобах).
Основні причини розвитку контрактур після інсульту:
- посилення м’язової спастичності;
- розвиток синдрому «больового плеча» та постінсультних артропатій.
Які методи використовуються для корекції рухових розладів?
Основний метод корекції рухових порушень – це кінезіотерапія, яка включає пасивну і активну гімнастику. Додатковими методами є електростимуляція нервово-м’язового апарату, масаж.
Кожен період інсульту має завдання кінезотерапії. Наприклад, в гострому періоді до основних завдань кінезіотерапії належить:
- рання активізація пацієнтів;
- попередження виникнення патологічних станів (артропатій, спастичних контрактур) та ускладнень (пролежнів, застоїв у легенях, тромбофлебітів), які пов’язані з гіпокінезією;
- вироблення активних рухів.
Головні завдання рухової реабілітації:
- Зменшення спастичності;
- подальша робота з розвитку активних рухів;
- подолання співдружніх рухів (синкінезій);
- навчання навичок самообслуговування;
- тренування стійкості у вертикальному положенні;
- вдосконалення ходьби;
- підвищення сприйнятливості до фізичних навантажень.
З метою лікування та профілактики контрактур, що розвиваються на тлі спастичності, застосовуються:
- активна рухова реабілітація, що включає кінезіотерапію, лікування положенням, точковий масаж;
- прийом м’язових релаксантів;
- теплові процедури (грязеві, парафінові, озокеритові аплікації);
- ортопедичні заходи (лонгети, ортопедичне взуття).
Зверніть увагу, що
лікування та комплекс заходів щодо відновлення рухових функцій в жодному разі не призначається самостійно.
Для цього необхідно звертатися за консультацією невролога та реабілітолога (кінезіотерапевта).