Вступ
Недостатня вивченість проблем, пов’язаних із віковими змінами чоловічої репродуктивної функції, призвела до того, що в даний час співвідношення наукових публікацій про літніх чоловіків та жінок становить 1:100 [10,15].
Стереотипи соціальної поведінки чоловіків, що склалися в сучасному суспільстві, диктують необхідність приховувати проблеми сексуальної дисфункції і таким чином створюють величезні масиви пацієнтів, позбавлених можливості своєчасної діагностики та корекції синдрому часткової андрогенної недостатності [5,9].
Відсутність чітко сформульованих науково обґрунтованих критеріїв прояву часткової андрогенної недостатності ускладнює діагностику та патогенетичне лікування порушень чоловічої репродуктивної функції.
У зв’язку з цим, пошуки об’єктивних критеріїв ранньої клініко-лабораторно-інструментальної діагностики часткової андрогенної недостатності є актуальними завданнями клінічної андрології.
Метою дослідження є розробка комплексної методики ранньої діагностики часткової андрогенної недостатності у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією.
Матеріали та методи
Об’єктом дослідження було обрано 100 чоловіків віком від 40 до 60 років із клінічними проявами часткової андрогенної недостатності, які перебували на диспансерному обліку лікаря невролога поліклініки сімейного лікаря «Русанівка».
Обстежені було розподілено на дві групи. Першу групу становили 50 чоловіків – мешканці м. Києва, які мали вплив на організм малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Друга група в тій же кількості обстежених відрізнялася від першої лише відсутністю юридично зафіксованого факту впливу іонізуючого випромінювання на організм.
Розподіл хворих за анамнестичними даними
| Синдроми | Кількість обстежених за групами (відсотки) | |
| Перша | Друга | |
| Неврологічні | 16 | 13 |
| Серцево-судинні | 42 | 34 |
| Січо-статеві | 28 | 22 |
Діагноз ставився на підставі клінічних методів дослідження, у тому числі неврологічного статусу, вивчення даних спеціального опитувальника (анкети), даних результатів визначення в плазмі крові радіоімунологічним методом рівня гонадотропних гормонів гіпофіза: фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютенізуючого гормону (ЛГ), естрадіола (Е ), пролактину (ПРЛ), стероїдного статевого гормону – тестостерону (Т), а також методом тонкошарової хроматографії визначення вмісту 17-кетостероїдів сечі (17-КС).
Всім хворим було проведено дослідження вмісту у сироватці крові ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) пероксидазним методом, реоенцефалографії (РЕГ), ультразвукової доплерографії брахіоцефальних судин (УЗДГ).
За наявності показань проводили комп’ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ). Усі цифрові дані проаналізовано з допомогою варіаційної статистики.
Результати дослідження та їх обговорення
Спираючись на матеріали наукової літератури, в яких сконцентровано викладені результати досліджень щодо клінічних та лабораторних проявів часткової андрогенної недостатності (ЧАН), нами було відібрано найбільш інформативні показники, які найчастіше потрапляють у поле зору вчених та практиків [1,2,3,4, 11].
Найбільш інформативними діагностичними критеріями часткової андрогенної недостатності можна виділити сукупність специфічних скарг хворих та характерні зміни лабораторних показників. Основними скаргами є головний біль, запаморочення, шум у голові, загальна слабкість, швидка стомлюваність, порушення сну, підвищена тривожність, зниження пам’яті, уваги, відчуття «припливів» жару до обличчя, почервоніння обличчя, серцебиття, підвищена пітливість, розлад статевих функцій.
Діагностичне значення має огляд хворого, у якому виявляються об’єктивні ознаки андрогенної недостатності: почервоніння шкіри обличчя, вологість шкірних покривів, акроционоз, зміна характеру лонного оволосиніння.
Обов’язковими загальноприйнятими методами лабораторної та інструментальної діагностики визнано визначення гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові, а також добової секреції із сечею статевих гормонів та їх метаболітів, ультразвукове дослідження передміхурової залози.
Проведений нами скринінг скарг за допомогою спеціальної анкети, дав можливість встановити такі скарги, що найчастіше зустрічаються.
Результати скринінгу скарг обстежених хворих із частковою андрогенною недостатністю (у відсотках):
| № | Скарги хворих | Групи хворих | |
| Перша група | Друга група | ||
| Серцево-судинні порушення | |||
| 1 | Задишка | 14,3 | 9,6 |
| 2 | Відчуття серцебиття | 29,2 | 27,8 |
| 3 | Біль у загрудинній ділянці | 14,8 | 12,6 |
| 4 | Припливи спека до обличчя | 53,4 | 44,7 |
| 5 | Підвищена пітливість | 36,9 | 34,1 |
| 6 | М’язова слабкість, швидка стомлюваність | 46,1 | 37,6 |
| Неврологічні порушення | |||
| 1 | Головний біль | 42,3 | 34,8 |