Інсульт, крім порушень рухових і мовних розладів, може стати причиною розладів інших вищих психічних функцій:
- емоційно-вольових,
- когнітивних порушень (зниження інтелекту, пам’яті, концентрації уваги),
- розладів праксису (порушення здійснення складних рухових актів при збереженні функцій м’язів, порушень координації і чутливості),
- можливість рахувати (акалькулія),
- гнозису, найчастіше, просторового (дезорієнтація у просторі).
Значною мірою їх розвиток пов’язаний із локалізацією вогнищ мозкового ураження.
При ураженні лобової області може розвиватися апатико-абулічний синдром, який характеризується відсутністю інтересу до життя (апатія), ініціації до діяльності (аспонтанність), зниженням вольових функцій (абулія), критики та інтелекту.
Відновлення навичок ходьби та самообслуговування
У цієї групи хворих можливість руху значно утруднена, багато хто залишається у повсякденному житті повністю безпорадними.
Внаслідок серйозних уражень правої півкулі може спостерігатися зниження як рухової активності, так і психічної, зміни в особистісно-емоційній сфері у вигляді розгальмованості, безтурботності, втрати відчуття такту та міри, анозогнозія (недооцінка існуючого рухового дефекту). З байдужим, пасивним ставленням до власного дефекту пов’язана характерна у даних хворих низька активність у його подоланні, що стає причиною посилення їх соціальної дезадаптації.
Пацієнтам цієї категорії показано тривалі, нерідко повторні курси кінезотерапії, тривале застосування нейротрофічних препаратів (за призначенням лікаря). Для подолання анозогнозії з хворими необхідно проводити раціональну психотерапію для появи у них занепокоєння щодо наявного рухового дефекту та бажання його подолати.
Подолання депресії, що супроводжується астенією і виникає після інсульту у 40-60% хворих разом з антидепресантами та психотерапією значною мірою сприяє активне відновне лікування та особливо введення у програму реабілітації методу біологічного зворотного зв’язку.
При реабілітації хворих на агнозію, акалькулію, апраксію застосовуються психокорекційні заняття, ерготерапія, яку проводить реабілітаційний персонал: ерготерапевти, інструктори ЛФК (при апраксії), або логопеди-дефектологи.