Чим небезпечна хронічна мігрень


Мігрень – це досить поширений вид головного болю. Відмінною особливістю є те, що зазвичай неможливо визначити причини головного болю: не було травм чи струсів, ні гострих порушень мозкового кровообігу, не підвищувався тиск, даних про пухлини теж немає. Просто в якийсь момент у відповідь на збудник (різкий звук або запах, світло, емоційну перенапругу, навіть болісний спогад) починає сильно боліти голова.

Людина, яка страждає на мігрень, на час нападу практично повністю втрачає працездатність, тому що не може надовго концентрувати увагу (сильний біль постійно відволікає). Зазвичай напад триває кілька годин, але у окремих випадках може затягуватися протягом доби чи біль з’являється понад 15 днів у місяць (тоді йдеться про хронічну мігрень). Поза нападом стан людини абсолютно нормальний, і ніякі ознаки не виражають у ньому схильність до головного болю.

Причини, через які може розвинутися головний біль (мігрень)

Причини виникнення мігрені справді невідомі, але домінуючі теорії хвороби говорять про раптове порушення реакції судин на СО2 (спазм і нерівномірне розширення) та дисметаболізм серотоніну. Також відзначається спадкова схильність до головного болю.

До факторів ризику, які можуть спровокувати напад мігрені, належать:

  • Емоційна перенапруга (гострий стрес);
  • реакція на зміну погоди або прибуття в іншу кліматичну зону;
  • фізичні навантаження;
  • тривале перебування в задушливому приміщенні;
  • сильний голод (рідко – спрага);
  • хронічний недосип або надлишок сну;
  • ПМС, прийом гормональних препаратів;
  • вживання алкоголю (особливо газованих алкогольних напоїв та ігристих вин);
  • різке скасування кофеїну;
  • реакція на деякі продукти (цитрусові, шоколад, горіхи) чи запахи (технічні).

Також відомо, що до мігрені схильні люди з астенічним типом нервової системи, які страждають на вегето-судинну дистонію, емоційно лабільні, що мають «тонку душевну організацію», тобто легкообразливі, тривожні, схильні до неврозів та панічних атак.

Види мігрені та симптоми її розвитку

У медицині розрізняють 4 види мігрені:

  1. класична мігрень з аурою;
  2. мігрень без аури;
  3. очна (офтальмологічна);
  4. геміплегічна (супроводжується м’язовою слабкістю половини тулуба).

Класичний напад мігрені починається з провісників, коли у хворого раптово погіршується настрій, необґрунтовано підвищується фізична активність або прокидається апетит. Далі слідує фаза аури, триває до півгодини і супроводжується відчуттями, неадекватними ситуації (кольорові спалахи перед очима, неприємні запахи, дивний присмак у роті, поколювання шкіри). Потім розвивається головний біль, який зазвичай зберігається кілька годин. Закінчується напад фазою завершення, що супроводжується пригніченим станом та загальною слабкістю. Потім людина знову стає активною і бадьорою, немов ніякого нападу і не було. Докладніше про симптоми мігрені та способи її діагностики можна прочитати «тут».

Інші види головного болю

Крім мігрені існує ще ряд видів головного болю:

  • тензійні болі: відчуття стискаючого обруча на рівні чола, немов м’язи надто напружені, може тривати до тижня з різною інтенсивністю;
  • мозковий крововилив: різкий біль чіткої локалізації, який згодом «розтікається», запаморочення, нудота, порушення зору, мови та роботи опорно-рухового апарату;
  • новоутворення в головному мозку: через розростання пухлини збільшується внутрішньочерепний тиск, що викликає болі, часто супроводжується блюванням, судомами, різкою втратою ваги;
  • скроневий артеріїт: збій в імунній системі змушує лімфоцити атакувати стінки судин, без лікування може призвести до сліпоти;
  • похмілля та безліч інших.

Для того, щоб точно визначити характер головного болю та призначити адекватне лікування, потрібна консультація невролога.

Чим небезпечна мігрень

Саме собою захворювання не є небезпечним, оскільки воно не веде до порушень роботи або будови нервової системи. Однак, якщо напади трапляються занадто часто або тривало, можна говорити про хронічну мігреню, що суттєво знижує якість життя людини та порушує її соціальну активність, вона не може відвідувати роботу тощо. Також мігрень може мати ускладнення.

Мігренозний статус

Якщо напад триває більше трьох діб або напади з’являються дуже часто (з перервою на добу і менше) і тривають більше 4-6 годин, супроводжуються блювотою та судомами, стан називають мігренозним статусом (за аналогією з епілептичним статусом). Такий стан потребує термінової госпіталізації.

Мігренозний інсульт

“Катастрофічна” форма мігрені. З огляду на напад мігрені то з’являються, то зникають симптоми інсульту. На КТ реєструються зміни у мозку, характерні для ішемічного інсульту.

Персистируюча аура

Хворий протягом кількох днів відчуває порушення в роботі органів чуття (візуальні ефекти, нюхові галюцинації, «мурашки» на шкірі), що свідчить про тривалу гіпоксію мозку. Інфаркт мозку і смерть нервових клітин не настає, але страждає на мозкове живлення, що також негативно позначається на нервовому здоров’ї людини.

Епілептичний напад

Епілептичний та мігренозний напади мають схожу структуру: провісники, ауру тощо. Ці два захворювання часто йдуть у парі, мігрень може бути провісником епілептичного нападу або стимулювати його.

Лікування головного болю мігренозного характеру

Лікування хронічної мігрені зазвичай проводиться у домашніх умовах під керівництвом лікаря невролога. Тим не менш, у разі важких нападів, настання мігренозного статусу та інших ускладнень показано госпіталізація та лікування в неврологічному стаціонарі. Оскільки поза нападом у хворого зазвичай не реєструється жодних неврологічних порушень, лікувальні заходи спрямовані на усунення нападу, зняття специфічної симптоматики та загальне зміцнення організму. Докладніше про лікування та профілактику мігрені читайте «тут».