Соматизований розлад (F45.0 у МКБ-10) – це одна з форм соматоформного розладу, яка характеризується нав’язливими скаргами людини на різні фізичні симптоми, які, проте, під час обстеження не виявляються. Не слід плутати з іпохондричним розладом (F45.2 в МКБ-10), де хворий передбачає наявність важкого і невиліковного захворювання.
Дебютує соматизований розлад зазвичай після 30 років, частіше йому схильні жінки. Однак, у особи тривожного типу недуга може розвинутись і в більш ранньому віці. Стан може то загострюватись, то входити в стан «ремісії», залежно від психологічної атмосфери у житті хворого на даний момент. Проте, без проведення відповідного лікування, людина із соматизованим розладом, швидше за все, саме таким чином реагуватиме у стресових ситуаціях (різким збільшенням кількості скарг на здоров’я).
Симптоми та діагностика соматизованого розладу
Хворі на дане невротичне захворювання постійно скаржаться на дискомфорт і хворобливі відчуття з боку того чи іншого органу.
Найчастіше пацієнт пред’являє скарги на роботу серцево-судинної системи (болі в серці, задишка, серцебиття) та шлунково-кишкового тракту (синдром подразненого кишечника). Також частими станами є загальна слабкість, запаморочення, швидка стомлюваність. Нерідко знижується або зовсім пропадає статевий потяг або спостерігається статева дисфункція.
Зазвичай в ході обстеження не виявляється ніяких суттєвих патологій, які могли б викликати скарги, що пред’являються.
Іноді, все ж таки, можуть бути виявлені зміни з боку деяких органів, і розпочато їхнє специфічне лікування, що відстрочить постановку істинного діагнозу. І тут необхідно ретельно стежити за станом хворого, бо соматизированное розлад має особливу рису – поліморфізм.
Поліморфізм при соматизованому розладі – це здатність захворювання змінювати свої симптоми та мімікрувати під інші хвороби. Наприклад, пацієнт скаржиться на біль у серці, але УЗД та ЕКГ не виявляють жодних змін, і тоді хворого починає турбувати шлунок.
Ще однією характерною ознакою, що свідчить у бік невротичної природи стану хворого, є його заперечення психогенного фактора та повна переконаність у непрофесіоналізмі лікарів. Хворий проходить все нові і нові обстеження в різних клініках, витрачає на це великі суми грошей, свої нерви, багато часу і не отримує бажаного результату.
Сама людина стає злобною та дратівливою, всі інтереси зводяться до вивчення ознак різних захворювань, а діалоги – до її стану здоров’я та неспроможності медицини в нашій країні. Це негативно впливає на професійну діяльність, соціальні контакти та особисте життя людини.
Для встановлення діагнозу «соматизований розлад» необхідний комплекс ознак:
- «плаваючі» скарги від одного органу до іншого (крім сильного болю – це симптом іншого невротичного чи неврологічного захворювання);
- відсутність реальних порушень у роботі органів чи наявність незначних змін, неадекватних скаргам;
- впевненість у соматичній причині свого недуга та заперечення психологічної складової;
- впевненість у непрофесійності медспівробітників;
- наявність скарг та постійних досліджень протягом понад 2 років.
Так як хворий зазвичай звертається до вузькоспеціалізованих лікарів (кардіолог, гастроентеролог), постановка діагнозу нерідко затягується. Коли ж один із лікарів проаналізує записи своїх колег за останні 1,5-2 роки і припустить у хворого невроз – його завдання переконати пацієнта звернутися до психотерапевта чи психіатра. Але, враховуючи упереджене ставлення до цих фахівців, можна направити хворого до невролога, оскільки в деяких випадках, його компетенції буде достатньо для початку лікування.
Лікування соматизованого розладу
Озвучування цього діагнозу (як і багатьох інших діагнозів невротичних розладів) часто зустрічається гострою критикою та запереченням. Хворого досить складно переконати в психогенній природі його стану та необхідності лікування у психотерапевта. Більше того, перспектива лікування психіки їх дуже лякає. Тому при повідомленні діагнозу необхідно бути максимально тактовним.
Лікуванням соматизованого розладу має займатися психотерапевт чи психіатр. Як медикаментозну підтримку хворому показані лікарські препарати (антидепресанти, транквілізатори, нормотиміки та інші). Проводиться загальнозміцнювальна терапія. У комплексному лікуванні добре себе зарекомендували масаж, медитації та різні релаксаційні техніки.
Якщо ви помічаєте у себе або свого близького ознаки соматизованого розладу, зверніться за консультацією до фахівця клініки неврології «Аксімед». Завдяки багатому досвіду всіх наших співробітників ви можете бути впевнені у правильній постановці діагнозу та найбільш ефективному виборі методів лікування.