Соматоформні розлади – група психогенних захворювань, що характеризуються фізичними патологічними симптомами, що нагадують соматичне захворювання, але при цьому не виявляється ніяких органічних проявів, які можна було б віднести до відомої медицині хвороби, хоча часто є неспецифічні функціональні порушення.
Особливістю соматоформних розладів є те, що при обстеженні не виявляється об’єктивних причин поганого самопочуття хворого, тобто немає жодних змін у структурі та роботі органів чи систем, або ж ці зміни незначні, характерні для багатьох людей даної статевої категорії і не повинні викликати скарг, які озвучує хворий.
Також характерним є повторне пред’явлення соматичної симптоматики одночасно з наполегливими вимогами медичних обстежень, незважаючи на повторні негативні їх результати та запевнення лікарів, що симптоми не мають соматичної природи. Якщо у хворого є якісь соматичні захворювання, вони не пояснюють природи та ступеня вираженості симптомів або страждання чи скарг пацієнта.
Не варто думати, що такі люди є симулянтами, самі вигадують проблеми, щоб привернути до себе увагу, насправді вони дійсно хворі та потребують кваліфікованої допомоги.
Поширеність цього розладу дуже велика – 280 випадків на 1000 населення. Також із усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою, близько 25% складають соматоформні хворі. До захворювання більше схильні жінки, вік – після 25, але бувають і ранні дебюти в молодшому шкільному віці.
Причини розвитку соматоформних розладів
Основна причина виникнення соматоформних розладів – реакція психіки на складності, неприємні життєві події, стреси, конфліктні ситуації.
Супутні фактори:
- Спадково-конституційні – нейрофізіологічні особливості центральної нервової системи, що характеризуються слабкістю адаптогенних систем;
- Органічні – травматичні, інфекційні, токсичні, гіпоксичні та інші, що ведуть до ураження центральної нервової системи.
Симптоми та синдроми соматоформних розладів
На даний момент за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду виділяють 5 основних видів соматоформних розладів:
- Соматизований розлад;
- Недиференційований соматоформний розлад;
- Іпохондричний розлад;
- Соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи;
- Стійкий соматоформний больовий розлад.
Соматизований розлад проявляється множинними, тривало персистуючими або змінюючими один одного симптомами, які певною мірою (іноді дуже достовірно) нагадують симптоми соматичної патології.
У міру зростання поінформованості пацієнта про симптоми соматичних захворювань, їх прояви у нього можуть змінюватися, все більше і більше відповідаючи його уявленням. Найбільш поширені порушення з боку серцево-судинної системи (болі в грудній клітці з іррадіацією або без неї, серцебиття, задишка, коливання артеріального тиску) та шлунково-кишкового тракту (болі в животі, нудота та блювання, метеоризм, проноси та запори).
Категорія недиференційованого соматоформного розладу використовується у випадках, коли симптоми, що пред’являються, носять тривалий, нестійкий, множинний характер, однак повна клінічна картина соматизованого розладу не формується.
При іпохондричному розладі як провідний симптомокомплекс є поведінка, спрямована на підтвердження у себе одного (рідше – декількох) важких соматичних розладів. Хворі раз у раз пред’являють скарги, часто як скарги вони подають звичайні відчуття, які сприймаються ними як хворобливі, неприємні, викликають у них побоювання за своє здоров’я.
Соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи – група станів, що раніше об’єднувалась терміном «органні неврози».
В основному скарги хворих походять з серця, дихальної системи, шлунка і кишечника. Симптоми мають двоїстий характер:
- по-перше, багато з них реальні, і їх характер чітко вказує на вегетативне походження (серцебиття, тремтіння, задишка, потовиділення, збліднення, гикавка);
- по-друге, зустрічаються симптоми, пов’язані з неспецифічними та нестійкими відчуттями в одному з органів (не завжди в області його реальної локалізації) – біль, тяжкість, здуття чи розтяг.
При цьому наявність реальних симптомів (здуття живота, гикавка, ниючі болі в грудях та ін.) не призводять до серйозного порушення функціонування. Спроби знайти психотравмуючий провокуючий фактор хвороби не завжди закінчуються успіхом.
Стійкий соматоформний больовий розлад – стан, що супроводжується болісним, тривалим, фізично і психічно важко переносимим болем, який не має фізіологічних пояснень і не є наслідком соматичної хвороби, але часто поєднується з психосоціальними проблемами, конфліктами, і дозволяє пацієнту отримувати вторинну вигоду у вигляді підвищеної уваги з боку родичів та лікарів.
Діагностика та лікування соматоформних розладів
Хворий із цим розладом самостійно звертається до фахівців того профілю, щодо якого мають скарги (кардіологу, неврологу, гастроентерологу тощо). Проте, після обстеження, коли немає ніяких значних порушень із боку соматичного здоров’я, стає ясно, що стан носить психогенний характер.
Соматоформні розлади є областю відповідальності психіатра, але на первинну консультацію можна прийти до терапевта чи невролога. Завдання первинного фахівця виключити будь-яку соматичну патологію, яка може провокувати чи погіршувати перебіг даного розладу. Неврологи та терапевти Клініки сучаної неврології «Аксімед» професійно підходять до вирішення подібних завдань.
Лікуванням соматоформних розладів займається психіатр та психотерапевт. В рамках терапії, залежно від переважаючого синдрому, показано:
- Психотерапія;
- медикаментозне лікування (антидепресанти, транквілізатори, седативні препарати, бета-адреноблокатори, нейролептики тощо);
- також позитивний ефект дають масаж, акупунктура, різні техніки релаксації та медитація, лікувальна фізкультура та дихальна гімнастики.
Тривалість лікування триває від кількох тижнів до кількох місяців, іноді навіть років, протягом яких пацієнт і родичі повинні виявляти терпіння та розуміння.
Також варто розуміти, що одного разу проявлений соматоформний розлад говорить про схильність особистості до такого типу реагування на стресові ситуації, тому можливі рецидиви. З урахуванням можливих повторних епізодів захворювання, навіть без активних скарг на самопочуття слід займатися профілактикою і вести здоровий спосіб життя.