Суботню лекцію з Історії України, блискуче прочитану Вадимом Леонтійовичем Скуратівським, я запам’ятаю як таку, що заповнила собою увесь час і простір конференц-залу своєю логічністю, послідовність, інтерпретацією, живістю та образністю.
Зокрема, в процесі доповіді я дізнався, що, як виявляється, литовці, або литвини – близький до древніх індійців народ, мова якого найбільше наближена до санскриту, але разом з тим, встановлення литвинського протекторату над уже тоді українськими землями стало поворотним пунктом їх розвитку зі значним дефектом, адже у той час як у Європі поступово встановлювалась демократична модель суспільної організації, нехай навіть в результаті кровопролитних повстань, то на українських землях почалось закріпачення й перетворення народу у невільників
. Прикметним для мене виявився і факт, що у процвітаючому Києві 12-го століття, уже існували великі арабська, вірменська, єврейська та інші громади, що свідчить про його значну тогочасну роль та космополітизм.
Не кажучи вже про перипетії козацької доби та періоду входження у імперії. Й багато іншого, не менш цікавого було почуто й побачено аудиторією працівників й друзів Клініки у суботу 25-го квітня, адже Вадим Леонтійович – з його найвищою мірою володіння словом та структурованістю знань до найменших деталей – справив дійсно незабутнє враження та надав вичерпні відповіді на усі наші запитання.
Отож, Вадиме Леонтійовичу, величезна Вам дякую та до наступних зустрічей! Адже тема наступної лекції «Форми кохання у мистецтві й культурі від Адама і Єви й до нашого часу» вельми заінтригувала всіх без винятку…
