Ішемія головного мозку – це стан, який розвивається у відповідь на кисневе голодування внаслідок недостатності мозкового кровообігу.
Виділяють гостру та хронічну ішемію головного мозку.
- Гостра ішемія виникає при різкому розвитку кисневого голодування і протікає на кшталт транзиторної ішемічної атаки чи ішемічного інсульту (інфаркту мозку).
- Хронічна ішемія формується поступово у відповідь на існуючу недостатність мозкового кровообігу.
У цій статті ми розглянемо хронічну ішемію мозку.
Хронічна ішемія головного мозку – особливий різновид судинної церебральної патології, обумовлена повільно прогресуючим дифузним порушенням кровопостачання головного мозку з поступово наростаючими різноманітними дефектами його функціонування.
Термін «хронічна ішемія мозку» використовується відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду замість терміну, що застосовувався, «дисциркуляторна енцефалопатія».
Причини розвитку хронічної ішемії головного мозку
Причини розвитку хронічної ішемії головного мозку тісно пов’язані з атеросклеротичними стенозами, тромбозами, емболіями.
Певну роль відіграють посттравматичне розшарування хребетних артерій, екстравазальні (позасудинні) компресії при патології хребта або м’язів шиї, деформація артерій з постійними або періодичними порушеннями їхньої прохідності, гемореологічні зміни крові.
Необхідно мати на увазі, що симптоматика, аналогічна тій, що має місце при хронічній ішемії, може бути обумовлена не тільки судинними, а й іншими факторами — хронічною інфекцією, неврозами, алергічними станами, злоякісними пухлинами та іншими причинами, з якими слід проводити диференціальний діагноз.
Ознаки порушення мозкового кровотоку спостерігаються при таких захворюваннях:
- Гіпертонічна хвороба;
- атеросклероз;
- гіпотонія;
- васкуліт (запалення судин) алергічної та інфекційної етіології;
- облітеруючий тромбангіїт;
- травма черепа;
- аномаліях судинного русла мозку та аневризмах;
- порушення у серцевій діяльності;
- хвороба крові;
- ендокринна патологія;
- захворювання нирок та інші хвороби.
Розвитку хронічної ішемії мозку сприяє низка причин, які прийнято називати факторами ризику.
Фактори ризику діляться на кориговані та некориговані.
До некоригованих факторів відносяться літній вік, стать, спадкова схильність. Відомо, наприклад, що інсульт чи енцефалопатія у батьків збільшує ймовірність судинних захворювань у дітей. На ці фактори не можна вплинути, але вони допомагають заздалегідь виявити осіб із підвищеним ризиком розвитку судинної патології та допомогти запобігти розвитку хвороби.
Основними факторами розвитку хронічної ішемії, що коригуються, є атеросклероз і гіпертонічна хвороба.
Цукровий діабет, куріння, алкоголь, ожиріння, недостатнє фізичне навантаження, нераціональне харчування – причини, що призводять до прогресування атеросклерозу та погіршення стану хворого. У цих випадках порушується згортання та протизгортання крові, прискорюється розвиток атеросклеротичних бляшок. За рахунок цього просвіт артерії зменшується або повністю закупорюється. При цьому особливу небезпеку становить кризовий перебіг гіпертонічної хвороби: він призводить до зростання навантаження на судини головного мозку.
Симптоми та стадії розвитку хронічної ішемії головного мозку
Хронічна ішемія ГМ – це прогресуюче захворювання, яке супроводжується наростаючими порушеннями роботи центральної, периферичної та вегетативної нервової системи.
Перші ознаки захворювання часто залишаються непоміченими, тому що не мають якихось гострих проявів, а виражаються в загальному нездужанні, головних болях, сонливості, розсіяності, дратівливості. Зазвичай такий стан списується на перевтому чи вікові зміни, проте, під ним може ховатися дебют ішемії мозку.
Вчасно звернутися по медичну допомогу дуже важливо.
Прояви хронічної ішемії мозку діляться на три стадії: початкові прояви, субкомпенсація та декомпенсація.
У 1-й стадії домінують суб’єктивні розлади у вигляді головного болю та відчуття тяжкості в голові, загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, емоційної лабільності, запаморочення, зниження пам’яті та уваги, порушення сну.
Ці явища супроводжуються хоч і легкими, але досить стійкими об’єктивними розладами у вигляді анізорефлексії (різниця симетричних сухожильних рефлексів), дискоординаторних явищ, окорухової недостатності, симптомів орального автоматизму, зниження пам’яті та астенії.
У цій стадії, як правило, ще не відбувається формування виразних неврологічних синдромів (крім астенічного) і за адекватної терапії можливе зменшення виразності або усунення як окремих симптомів, так і захворювання в цілому.
У скаргах хворих на 2-у стадію ХІМ частіше відзначаються порушення пам’яті, втрата працездатності , запаморочення, нестійкість при ходьбі, рідше присутні прояви астенічного симптомокомплексу.
При цьому більш виразною стає осередкова симптоматика: пожвавлення рефлексів орального автоматизму, центральної недостатності лицьового та під’язикового нервів, координаторні та окорухові розлади, пірамідна недостатність, аміостатичний синдром, посилення мнестико-інтелектуальних порушень.
У цій стадії можна виокремити певні домінуючі неврологічні синдроми — дискоординаторний, пірамідний, аміостатичний, дисмнестичний та ін., які можуть допомогти при призначенні симптоматичного лікування.
На цьому етапі вже порушується соціальна та трудова активність хворого, у деяких випадках навіть у повсякденних справах вже потрібна допомога сторонніх людей. Повністю відновити зміни, що відбулися в нервовій системі неможливо, але можна нівелювати симптоматику та сповільнити прогрес захворювання.
При 3 стадії ХІМ більш вираженими виявляються об’єктивні неврологічні розлади у вигляді дискоординаторного, пірамідного, псевдобульбарного, аміостатичного, психоорганічного синдромів.
Найчастіше спостерігаються пароксизмальні стани – падіння, непритомність. У стадії декомпенсації можливі порушення мозкового кровообігу у вигляді «малих інсультів» або пролонгованого оборотного ішемічного неврологічного дефіциту, тривалість осередкових розладів при якому становить від 24 годин до 2 тижнів.
При цьому клініка дифузної недостатності кровопостачання мозку відповідає такій при енцефалопатії середнього ступеня виразності. Іншим проявом декомпенсації можуть бути прогресуючий «закінчений інсульт» та залишкові явища після нього. Цій стадії процесу при дифузному ураженні відповідає клінічна картина вираженої енцефалопатії. Вогнищева симптоматика нерідко поєднується з дифузними проявами мозкової недостатності.
Лікування на цій стадії має скоріше підтримуючий характер, так як більша частина ушкоджень головного мозку та втрачених внаслідок цього функцій необоратима.
Поряд із прогресуванням неврологічної симптоматики, з розвитком патологічного процесу в нейронах головного мозку, відбувається наростання когнітивних розладів. Це стосується не тільки пам’яті та інтелекту, що порушуються в 3-й стадії до рівня деменції, а й таких нейропсихологічних синдромів, як праксис (здатність виконувати послідовні комплекси свідомих довільних рухів та вчиняти цілеспрямовані дії з виробленого індивідуальною практикою плану) та гнозіс (впізнавання об’єктів предметів, осіб) при збереженні елементарних форм чутливості, зору, слуху.
Початкові, по суті субклінічні розлади цих функцій спостерігаються вже в 1-й стадії, потім вони посилюються, видозмінюються, стають виразними. 2 і особливо 3 стадії хвороби характеризуються яскравими порушеннями вищих мозкових функцій, що різко знижує якість життя та соціальну адаптацію хворих.
Незалежно від того, в якій стадії виявляються ознаки хронічної ішемії головного мозку, важливо якнайшвидше звернутися до лікаря, тому що на ранній стадії захворювання зміни ще оборотні, а на пізніших можливо призупинити прогресування хвороби та покращити якість життя та соціальної адаптації.
Діагностика хронічної ішемії головного мозку
З підозрами на хронічну ішемію головного мозку та будь-які інші порушення мозкового кровообігу необхідно звернутися до невролога. У клініці сучасної неврології «Аксімед» досвідчений фахівець під час консультації вивчить скарги хворого, уточнить його особистий та сімейний анамнез, проведе фізикальне обстеження та неврологічні тести.
Обов’язкові обстеження, які призначить лікар, такі:
- лабораторні дослідження крові;
- консультація офтальмолога;
- МРТ головного мозку;
- доплерографія судин голови та шиї;
- електроенцефалограма;
- консультація терапевта;
- рентгенографія шийного відділу хребта;
- та інші дослідження за показаннями.
Лікування хронічної ішемії головного мозку
Залежно від стадії захворювання, його причин та стану хворого може бути обрана різна тактика лікування.
Насамперед лікувальні заходи будуть спрямовані на усунення причин ішемії. Для цих цілей застосовують лікарські препарати (що знижують артеріальний тиск, що зменшують рівень холестерину і в’язкість крові, що знижують підвищений рівень глюкози крові, нейрометаболіки, венотоніки, що покращують когнітивні функції та інші). У комплексі лікувальних заходів успішно використовують фізіотерапію, лікувальні масажі. За показами проводять оперативне втручання – за наявності пухлин, аневризм судин, важких серцевих вад.
При лікуванні ішемії головного мозку 2 та 3 ступеня хворому необхідні реабілітаційні заходи, які уповільнять розвиток хвороби, сприятимуть нівелюванню симптоматики, соціальній адаптації та покращенню якості життя.
У центрі реабілітації «Аксімед» для пацієнта буде розроблена індивідуальна програма відновлення, враховуючи поточний стан хворого, ступінь ураження головного мозку та прогнози невролога.
Неврологи клініки сучасної неврології «Аксімед» нагадують, при своєчасному початку лікування хронічної ішемії головного мозку прогнози позитивні, проте захворювання схильне до прогресування та ускладнень, тому за наявності даного діагнозу необхідно регулярно проходити диспансерне обстеження та дотримуватись приписів лікаря щодо лікарських препаратів, дієти та здорового способу.