Ультразвукове дослідження (ехографія, сонографія) – це найзручніший сучасний метод діагностики.
Основними позитивними сторонами УЗД є:
- можливість дослідити внутрішні органи без фізичного проникнення в орган (неінвазивний метод);
- інформативність;
- безболісність;
- нешкідливість;
- практично повна відсутність протипоказань;
- доступність;
- дослідження не займає багато часу;
- миттєвий результат.
Одними з найважливіших видів сонографії (у зв’язку з життєвою важливістю самих органів) є нейросонографія (ехографія головного мозку), УЗД серця та допплерівське дослідження судин.
Нейросонографія та ехоенцефалографія
Дослідження головного мозку призначаються неврологом і зазвичай включають комплекс заходів:
- електроенцефалографія: дозволяє оцінити біоелектричну активність мозку у процесі діяльності, зміни цієї активності, залежно від стимулів;
- ехоенцефалографія (нейросонографія, УЗД головного мозку): реєструє зміни у структурі тканин, наявність кіст, гематом, пухлин;
- дослідження мозкового кровообігу (реоенцефалографія, доплерографія судин головного мозку);
- різні види томографії.
Найшвидшим та інформативним методом є УЗД головного мозку, що дозволяє протягом кількох хвилин визначити стан органу, що вкрай важливо, якщо хворий перебуває у критичному стані (підозра на інсульт, сильна травма голови).
Також ехоенцефалографія застосовується як альтернатива тривалої та дорогої комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії, якщо є діагностоване захворювання ГМ і за ним потрібен постійний контроль.
Нейросонографія входить до обов’язкового ряду аналізів для новонароджених у перинатальному відділенні. Дослідження мозку проводиться через «тім’ячко» і дозволяє визначити, чи немає аномалій розвитку або родових пошкоджень ГМ, гідроцефалії, пухлин, кіст, гематом.
Спеціальної підготовки УЗД головного мозку не потребує.
Допплерівське ультразвукове дослідження артерій та вен голови та шиї
Ехографія головного мозку дозволяє виявити структурні зміни головного мозку, однак, у більшості випадків неврологічні симптоми виникають через порушення нормального мозкового кровообігу. З цією метою найоптимальнішим варіантом є допплерівське дослідження судин головного мозку та шиї (УЗДГ). На відміну від ангіографії (яка, все ж таки залишається найінформативнішим методом), доплер – це:
- неінвазивний спосіб, тобто. ніяк проколів і надрізів,
- абсолютно безболісний,
- не вимагає підготовки,
- не має протипоказань та наслідків.
Також позитивним моментом УЗДГ є те, що можна простежити «роботу» судин, як рухається кров, що заважає її току (звуження, викривлення, атеросклеротична бляшка і т.д.), а ангіографія – по суті, статичний рентгенівський знімок судин, наповнених контрастною речовиною.
Ехокардіографія або УЗД серця
Електрокардіограма є одним із базових досліджень здоров’я людини. Вона відображає лише електричну активність серця, ритмічність та частоту скорочень тощо. Проте наявність відхилень ЕКГ від норми, є причиною направити хворого на ультразвукове дослідження серця. Іноді буває, що ЕКГ і не реєструє жодних змін, проте кардіологічна симптоматика є:
- швидка стомлюваність;
- задишка;
- біль у серці;
- раптове збліднення шкірних покривів або синюшність носогубного трикутника;
- гіпертонія та інше.
У таких випадках терапевт чи кардіолог призначають УЗД серця. Цей метод дослідження на даний момент є найзручнішим та інформативнішим, оскільки дозволяє оцінити:
- розміри серця;
- наявність вад клапанів, міжшлуночкової та міжпередсердної перегородки;
- фіброзу, стенозу або пролапсів клапанів;
- гіпертрофії шлуночків та передсердь;
- стан коронарних судин та аорти (у тому числі і її черевного відділу);
- об’єм кровообігу;
- ступінь регургітації (при клапанних вадах).
Для всебічної діагностики роботи серця та основних судин застосовується ультразвукове допплерівське дослідження, яке дозволяє докладно вивчити динаміку кровообігу.
УЗД та УЗДГ серця не мають протипоказань, проте можуть бути обмежені, оскільки проводяться через грудну клітину, і іноді серце пацієнта неможливо повноцінно «побачити» внаслідок фізіологічних особливостей будови організму. У такому разі призначають УЗД через стравохід, а цей метод не тільки неприємний (як гастроскопія), але має деякі протипоказання.
Доплер судин верхніх та нижніх кінцівок
Основними показаннями до доплерівського дослідження судин є:
- Набряки кінцівок;
- часті оніміння;
- судоми;
- болі невизначеного характеру;
- варикозне розширення вен;
- гіпертонічна хвороба;
- високі показники холестерину та цукру в крові;
- зміна кольору кінцівки, поява виразок.
За допомогою УЗДС можна виявити місця звуження (стенозу) або розширення (аневризми) судини, наявність атерозклеротичних бляшок та тромбів; оцінити характеристики кровотоку. Як і будь-яке ультразвукове дослідження, особливої підготовки доплер судин не потребує.
Вибираючи клініку, де ви проходитиме УЗД, переконайтеся, що вона оснащена якісним обладнанням. Клініка сучасної неврології «Аксімед» пропонує своїм клієнтам обстеження за допомогою найновіших, технологічних та чутливих УЗД-апаратів, що дозволяє реєструвати найдрібніші характеристики досліджуваного органу. Досвідчені лікарі-сонографи зроблять професійне розшифрування УЗД, що допоможе вашому лікарю поставити правильний діагноз і призначити найбільш ефективне лікування.