Тривога — це природна реакція на невизначену хвилюючу ситуацію. Всі люди іноді хвилюються: про здоров’я своє та близьких, з приводу відносин з подружжям чи дітьми, про роботу, самореалізацію тощо. Але іноді ситуативна тривога переростає у постійний напружений стан, який у медицині називається генералізований тривожний розлад (ГТР).
Симптоми тривожних станів
Як і будь-яке психічне порушення, генералізований тривожний розлад торкається відразу кількох сфер людського здоров’я:
Емоційні прояви
- Постійна тривога, внутрішнє тремтіння, напруга;
- страхи смерті і відчуття, що має статися щось жахливе;
- зависання на тривозі, неможливість абстрагуватися від цього почуття;
- недовірливість, схильність накручувати і перебільшувати негатив;
- іпохондрія (надмірне занепокоєння про своє здоров’я) та ятрогенія (неадекватно трагічна реакція на заяви медичних працівників);
- емоційна виснаженість, можлива плаксивість;
- рідко – відчуття деперсоналізації, ніби все відбувається не з хворим, бачить себе ніби збоку, як фільм,
- відчуття себе «на межі», страх божевілля.
Зміни у поведінці
- Постійний пошук підтвердження своїх побоювань;
- прагнення контролювати все;
- гіперопіка близьких;
- фантазування на драматичні теми з незмінно трагічних кінцем;
- зайві спроби перестрахуватися, убезпечити себе.
Фізіологічні ознаки
- «Нервовий» шлунок або «нервова» діарея;
- прискоренне серцебиття, підвищення артеріального тиску;
- біль у грудях;
- утруднене дихання, відчуття нестачі повітря;
- підвищення потовиділення;
- тонус м’язів, особливо шиї та плечового поясу;
- тремор, нав’язливі неконтрольовані рухи;
- головні болі;
- порушення сну та апетиту;
- зниження працездатності (як фізичної, так і розумової);
- складно зосередитися;
- загальна слабкість.
Генералізований тривожний розлад у дітей
У дітей ГТР зустрічається досить рідко і зазвичай викликаний гострою психотравмуючої ситуацією, яка викликала у дитини страх смерті, меланхолійним темпераментом і вродженою схильністю до підвищеної тривожності, огріхами виховання (гіперопека, вихований перфекціонізм, неадекватне та жорстоке покарання).
Основні ознаки тривожних розладів у дитини:
- Страх і сльози перед ситуацією, яка ще не настала: а раптом не вийде, а раптом покарають (страх перед уколами не рахується);
- перфекціонізм та комплекс відмінника;
- потреба в частих запевненнях, що все добре і нічого поганого не станеться;
- якщо щось сталося, звинувачують себе, вважають карою за якусь дію у минулому чи за «непотрібні» думки та фантазії.
Якщо у дитини спостерігаються які-небудь із перерахованих симптомів, необхідно звернутися до дитячого психіатра, бо далі тривожні стани лише посилюються.
У чому різниця між звичайною тривогою та тривожним розладом?
Генералізований тривожний розлад – це один з видів неврозів, тобто він розвивається на фоні стресу та виснаженої нервової системи.
Тривожитись – це нормально. Ця функція нашої психіки також необхідна, як і всіма нелюбимий біль, який сигналізує про неполадки в організмі, які треба усунути заради здоров’я та життя. Але в якийсь момент механізм тривоги може зламатися і вона починає переслідувати та вимотувати людину. Як визначити, що напружений стан – це вже не проста тривога, а тривожний розлад, який потребує медичної допомоги?
| Звичайна тривога | ГТР |
| Ситуативна та конкретна, це відповідь на певну ситуацію. | Тривога неадекватна подразнику, нав’язлива, надмірна. |
| Предмет тривоги реальний, а не гіпотетичний. | Часто предметом хвилювання стають фантазії, вигадування трагічних ситуацій. |
| Підкоряється контролю, від неї легко відволіктися, забути. | Неможливо позбутися внутрішньої напруги, відволіктися. |
| Не заважає повсякденному життю, роботі, спілкуванню з людьми. | Заважає нормальній життєдіяльності, знижує здатність до концентрації уваги, у спілкуванні всі теми зводяться до можливих неприємних ситуацій та їх наслідків. |
| Не викликає сильної емоційної напруги, стресу. | Викликає стрес, виснажує. |
| Короткочасна, самостійно зникає, коли предмет хвилювання стає неактуальним. | Про ГТР можна говорити, якщо тривожний стан відзначається практично щодня протягом кількох місяців. |
Також слід відрізняти ГТР від:
- фобій: при фобії є страх конкретної речі/явища/події, а при ГТР залежно від ситуації змінюється об’єкт страху;
- панічних атак: панічна атака короткочасна, основний страх – страх власної смерті, а тривожний стан може тривати місяцями;
- обсесивно-компульсивних розладів: з одного боку ГТР – це нав’язливі думки, що може статися щось погане, з іншого, він може спричинити неусвідомлену та неконтрольовану рухову активність, але причини та механізми розвитку тривожного розладу відрізняються від обсесивно-компульсивних.
Діагностувати генералізований тривожний розлад можна через сукупність кількох факторів та об’єктивної оцінки стану хворого. З підозрами на ГТР звертайтеся до психіатра чи невролога клініки «Аксімед», які завдяки своїй високій кваліфікації та багатому досвіду зможуть провести точну диференціальну діагностику та порекомендувати найкраще лікування.
Чи можна вилікувати тривожні розлади?
Основним лікувальним інструментом при ГТР є психотерапія. Під час обстеження психіатр може встановити власні особливості пацієнта та порекомендувати певний вид терапії: когнітивно-поведінкову, гіпносуггестивну, психоаналіз тощо. Залежно від ступеня тяжкості розладу, власних особливостей та інших чинників може знадобитися досить тривала психотерапія, але здебільшого на відновлення нормального рівня тривожності вистачає п’ятнадцяти сеансів. Також практично завжди тривожним хворим призначають заспокійливі препарати, рідко – транквілізатори та антидепресанти.
І, як і при будь-якому психологічному порушенні, людина повинна сама хотіти вилікуватися і повернутися до нормального життя, інакше вона постійно зриватиме курси психотерапії, знаходитиме виправдання, чому вона продовжує діяти за шаблоном і так далі. Здоровий спосіб життя, нормальний сон та позитивне оточення здатні суттєво прискорити одужання.