Клиника современной неврологии

   

В связи с карантином, клиника работает пн-сб: 8:00 - 20:00, вс: 8:00 - 18:00

Клиника неврологии Аксимед в Киеве
Наша специализация:

 
 

Дисциркуляторна енцефалопатія. Aksimed.ua. Лікування особливостей розвитку дисциркуляторної енцефалопатії в клімактеричному періоді

В.Г.Федорець, Т.М.Каліщук-Слободін, Т.В.Колосова, О.В.Клименко, Ю.І.Головченко

 Кафедра неврології №1 (зав.-проф., д.м.н. Ю.І.Головченко)

 Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

Актуальність проблеми прогресування цереброваскулярної патології у жінок напряму пов'язана з менопаузою. У патогенезі клімактеричного синдрому основна роль належить естрогензалежній неузгодженості в діяльності гіпоталамічних структур головного мозку, що до вегетативно-судинних симптомів (припливів жару до голови, що зустрічаються в більшості жінок, верхніх кінцівок і верхній половині тулуба і підвищеної пітливості, а також тахікардії, запаморочення, болю голови, симпатико-адреналових і вагоінсулярних кризів), обмінно-ендокринних розладів (трофічних змін шкіри, вульви, піхви і сечового міхура, гіперглікемії, остеопорозу), психічних розладів, які займають велике місце в клінічній картині клімактеричного синдрому.

 За своїми проявами вони дуже різноманітні і неспецифічні. Легко виникають зміни настрою. Психічна активність і працездатність також дуже лабільні. Вони можуть бути звичайними, навіть підвищеними, однак раптово може з'явитися почуття утоми, що супроводжується утрудненням концентрації уваги, неможливістю виконувати повсякденну розумову роботу. Настільки ж хитливі і потяги (апетит, статеве почуття й ін.). У багатьох хворих спостерігаються розлади сну [5,6].

В постменопаузі - періоді згасання бурхливих вегетативно-ендокринних розладів - проблема не зникає, а повільно та невпинно трансформується в органічне ураження судин та клітин мозку, що формує дисциркуляторну енцефалопатію.

Становлення менопаузи, яка продовжується біля 1/3 всього життя жінки, є тим переломним моментом, після якого серцево-судинна та цереброваскулярна захворюваність сягає відповідних показників у чоловіків, а потім і перевищує їх [1,3].

 Різноманіття біологічної дії жіночих статевих гормонів, особливо естрогенів (секреція яких починає знижуватись за 5 років до закінчення менструацій і невдовзі після менопаузи сягає нульових значень) доводиться наявністю рецепторів до них в органах нерепродуктивної сфери, і в даному дослідженні нас в першу чергу будуть цікавити мозок, кровоносні судини, серце, а також гемодинамічні та обмінні ефекти у цілому.

Артеріальній гіпертензії та її поєднанню з атеросклерозом надають провідне значення у розвитку дисциркуляторної енцефалопатії (хронічної недостатності мозкового кровообігу), стражданню, яке рідкий невропатолог не виявляє у пацієнток старше 50 років, і яке має невпинні тенденції прогресування, не дивлячись на те, що періодично призначаються цим хворим курси вазоактивної, ноотропної, антиоксидантної терапії [3,4].

В теперішній час не піддається сумніву кардіопротекторний та антисклеротичний ефект естрогенів [8,9]. Саме тому, після менопаузи підвищується рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, загальних тригліцеридів, зменшується вміст ліпопротеїдів високої щільності; крім того, підвищується інсулінорезистентність, що також сприяє атерогенним змінам в ендотелію судин та зниженню їх еластичності.

 При зменшенні секреції естрогенів змінюється їх безпосередній вплив на компоненти судинної стінки - ендотелій та гладкі міоцити, і знижується їх антиоксидантні та Са-антагоністичні властивості [1,4].

 Зміни гіпоталамічних ефектів естрогенів та пов'язані з цим умови для коливання артеріального тиску, а в подальшому - формуванні артеріальної гіпертензії, доповнюються негативними зрушеннями у згортувальній системі крові: підвищенні рівня фібриногену, VII фактору згортання, тобто зниженні захисного впливу від артеріального та венозного тромбозів [4].

 Таким чином, утворюються всі умови для зниження мозкового кровотоку, а якщо прийняти до уваги такі метаболічні ефекти естрогенів, як порушення транспорту глюкози та її метаболізму, підвищення виділення глюкокортикоїдів, спровокованих стресом, що підвищує ризик запрограмованої загибелі клітин (апоптозу), а також зниження безпосереднього впливу естрогенів в менопаузі на чутливі рецептори мозку та нейромедіаторні системи (зниження активності дофамінергічної, серотонінергічної та підвищення активності норадренергічної систем), що в свою чергу дає підставу для формування когнітивних та емоційних розладів (зниження пам'яті, розвиток депресії, порушення сну та ін.), логічним стає висновок про патогенетичну роль стероїдних статевих гормонів у розвитку в тому числі хронічних судинних розладів головного мозку.

Метою нашого дослідження було спостереження жінок з проявами ДЕП з різним ступенем важкості в різні фази клімактеричного періоду та спроба запобігти або звести до мінімуму, а в деяких випадках - призупинити прогресування недостатності мозкового кровообігу, та пов"язаних з ним симптомів соціальної дезадаптації, враховуючі важливі патогенетичні ефекти в умовах зниженої секреції стероїдних статевих гормонів.

Для цього ми запропонували призначення препаратів, що заміщують дефіцит естрогенів, і, зокрема, рослинний препарат "Клімадінон", що має в основі своєї дії активацію естрогенових рецепторів органів-мішеней, у тому числі, припустимо, мозку, судин, серця.

 Під нашим спостереженням знаходились 24 жінки, що страждали на дисциркуляторну енцефалопатію в пременопаузальному періоді, та жінки з дисциркуляторною енцефалопатією всіх ступенів в менопаузі та постменопаузальному періоді.

Всім пацієнткам було проведене комплексне обстеження: клініко-неврологічне, нейропсихологічне, лабораторне, оцінювалась ступінь важкості клімактеричного синдрому за допомогою індекса Куппермана, оцінювався ступінь вираженості клімактеричного синдрому за класифікацією Віхляєвої Е.М. - до лікування та після лікування [2]. Нейропсихологічне обстеження проводилось за допомогою наступних методик: експрес-опитування на короткочасну пам'ять, увагу, мислення, виявлення прихованої депресії за шкали депресії Бека.

 В подальшому всі пацієнтки були розділені на групи: І - що приймають базову терапію (11 чол.), ІІ - яким на фоні базової терапії призначався клімадінон (13 чол.)

При аналізі результатів виявлено, що по закінченні тримісячного курсу лікування у всіх жінок зменшилась вираженість вегето-судинних розладі. При цьому при застосуванні лише базової терапії у 6 жінок з (54,5%) 11 цих розладів вже не було, при призначенні клімадінону на фоні базової терапії спостерігався найбільш швидкий вплив на вираженість вегето-судинних розладів - відповідно симптоми були відсутні у 11 жінок (85%) з 13.

Мал.1, 2. Частота та ступінь вираженості вегето-судинних розладів до та після лікування.

 Щодо психопатологічних розладів, то тенденція до зменшення ступеня їх вираженості спостерігалась, але при застосуванні лише базової терапії ці показники в подальшому залишалися на тому самому рівні у 10 жінок (92%) з 11, тоді як у групі, що застосовувала ще й клімадінон показники дещо кращі - симтоми спостерігалися лише у 7 жінок (53%) з 13.

 Мал.3, 4. Частота та ступінь психопатологічних розладів до та після лікування.

При оцінці результатів з виявлення прихованої депресії у всіх пацієнток до початку лікування вона була виявлена, але у 7 - виражена депресія (середнього ступеня важкості - 20-29 балів), у 13 - помірна (16-19 балів), у 5 - легка (субдепресія - 10-15 балів). Протягом лікування у пацієнток, особливо ІІ групи, було виявлене суттєве зниження показників прихованої депресії, причому як по когнітивно-афективній субшкалі, так і по субшкалі соматичних проявів. Отримані дані свідчать про здатність жінки в цей особливий період до соціальної адаптації, що дуже важливо для її повноцінного життя.

Отже, в основі ефекту клімадінону є стимулююча дія на рецептори яєчників, судин, нейронів, печінки, кісток до естрогенів без впливу при цьому на матку,- що не призводить до росту ендометрію, на відміну від гормональних препаратів. Цей препарат є рослинним екстрактом з селективною естроген-рецепторною модулюючою активністю, та ще й зберігає природну стимуляцію яєчників жінки і підтримує виробку власних естрогенів [7].

Таким чином, менопауза є фактором ризику дисциркуляторної енцефалопатії та приводить до змін в гормональному статусі, обмінних процесах, в структурі судинної стінки, і безпосередніх змін у клітинах головного мозку. Всім жінкам, незалежно від ступеня вираженості симптомів клімаксу ми пропонуємо призначати препарати групи фітоестрогенів для запобігання обмінних, судинних та нейронних розладів.

Особенности развития дисциркуляторной энцефалопатии в климактерическом периоде.

 В.Г.Федорец, Т.Н.Калищук-Слободин, Т.В.Колосова, А.В.Клименко, Ю.И.Головченко

 Кафедра неврологии №1 (зав.-проф., д.м.н. Ю.И.Головченко)

 Киевская медицинская академия последипломного образования им.П.Л.Шупика

Резюме. Климакс существенно осложняет течение дисциркуляторной энцефалопатии.

Рекомендовано применять препараты группы фитоэстрогенов для предупреждения обменных, сосудистых и нейронных расстройств.

Ключевые слова: климакс, дисциркуляторная энцефалопатия, фитоэстрогены.

Література:

1. Барна О.Н. Диагностика и лечение менопаузальных расстройств в терапевтической практике // Здоров"я України.-№20 (81)-10/2003.-с.28

2. Вихляева В.М. Руководство по гинекологической эндокринологии. Мединформагенство.- 1997.- 60с.

3. Грацианский Н.А. Гормональная заместительная терапия эстрогенами как метод профилактики (и лечения) атеросклеротических заболеваний сосудов у женщин в менопаузе // Клиническая фармакология и терапия.- М. -1996.- №6.- с.30-39

4. Кобрин В.И., Порман Е.Е. Механизмы действия эстрогенов на сердечно-сосудистую систему // Обзор литературы. -РГМУ.-М.- 2003.

5. Сметник В.П., Кулакова В.И. Руководство по климактерии.-М., 2001

6. Татарчук Т.Ф. Клінічні варіанти клімактеричного синдрому у жінок з ранньою та своєчасною менопаузою // Здоровье женщины.- 1998.- №2.-с.20-24

7. Материалы конференции "Современная фитотерапия в гинекологии".- доклады проф.Вольфганга Вуттке, проф.В.И.Кулакова. проф.В.П.Сметник.

8. Dixon J.M. Вопросы заместительной гормонотерапии в маммологии. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний // НМТ.- 2002.- №3.- с.23-25

9. Neurologic disorders in women.// Eds M.E.Gudkowicz, M.C.Iryzarry. Boston, Butterworth - Heinemann.- 1997.- 162p.

Закрыть
Ваше имя
Контактный телефон
Удобное время звонка
Введите код с картинки

Почему клиника "Аксимед"?

Задать вопрос